2-е до коринтян 10

Павло захищає своє пастирство

1 Я, Павло, Христовою лагідністю й покірністю особисто благаю вас. Дехто каже, що я боязливий, поки я з вами, але стаю суворим, коли пишу листи вдалині від вас.

2 Тож зараз прошу вас, не змушуйте мене діяти так само рішуче, як і проти тих, хто вважає, ніби ми живемо мирським життям.

3 І, хоч ми живемо в світі, та не воюємо так, як цей світ.

4 Бо зброя наша, якою ми б’ємося — не мирська. Вона наділена силою Божою, що руйнує твердині.

5 З цією зброєю ми спростовуємо докази, розбиваємо пихаті задуми людського самозвеличення, що стають перешкодами на шляху пізнання Бога. Ми беремо у полон думку і змушуємо її підкорятися Христу.

6 Ми готові покарати будь-яку непокору, але спершу хочемо, щоб ваша покірливість стала повною.

7 Подгляньте на те, що перед вами. Якщо хтось впевнений, що він належить Христу, мусить іще раз подумати й зрозуміти, що ми так само належимо Христу, як і він.

8-9 Господь дав нам владу, щоб зміцнити вас духовно, а не для того, щоб знищити вас. Якщо ж я стану ще більше вихвалятися цією владою, то не соромитимуся. Але я стримаюся, щоб не здавалося, ніби я намагаюся залякати вас листами своїми.

10 «В його листах, — каже мій недоброзичливець, — він суворий і сильний, але коли присутній, то слабкий, і слова його нічого не важать».

11 Але той, хто каже таке, нехай пам’ятає, що немає різниці між словами в листах наших, коли ми далеко, і нашими діями, коли ми серед вас.

12 Бо ми не сміємо оцінювати себе або порівнювати з тими, хто сам себе вихваляє, коли вони міряють себе власною міркою, й порівнюють себе з собою самими. Тим самим вони показують власну нерозумність.

13 Однак ми не будемо надмірно вихвалятися, лише в тих межах, які призначив нам Бог: виконуючи нашу працю, що стосується й вас.

14 Ми не переступимо нашої межі. Ми б могли зробити це, якби не прийшли до вас. Але ми першими прийшли до вас, проповідуючи Добру Звістку про Христа.

15 Ми ж не надміру хвалимося працею інших. Але маємо надію, що зі зростанням вашої віри ми зможемо ще більше працювати з вами, не переходячи межі, призначеної нам Богом.

16 Ми хочемо проповідувати Добру Звістку поза межами вашого міста, бо не бажаємо вихвалятися тим, що вже зроблено в інших краях.

17 Як сказано у Святому Писанні: «Якщо хтось вихваляється, то нехай хвалиться лише тим, що Господь здійснив».t

18 Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, а той, кого Господь похвалить.

2 Corinthians 10

Paul Describes Himself

1 Now I, Paul, myself urge you by the meekness and gentleness of Christ-I who am meek when face to face with you, but bold toward you when absent!2 I ask that when I am present I need not be bold with the confidence with which I propose to be courageous against some, who regard us as if we walked according to the flesh.3 For though we walk in the flesh, we do not war according to the flesh,4 for the weapons of our warfare are not of the flesh, but divinely powerful for the destruction of fortresses.5  We are destroying speculations and every lofty thing raised up against the knowledge of God, and we are taking every thought captive to the obedience of Christ,6 and we are ready to punish all disobedience, whenever your obedience is complete.

7 You are looking at things as they are outwardly. If anyone is confident in himself that he is Christ's, let him consider this again within himself, that just as he is Christ's, so also are we.8 For even if I boast somewhat further about our authority, which the Lord gave for building you up and not for destroying you, I will not be put to shame,9 for I do not wish to seem as if I would terrify you by my letters.10 For they say, "His letters are weighty and strong, but his personal presence is unimpressive and his speech contemptible."11 Let such a person consider this, that what we are in word by letters when absent, such persons we are also in deed when present.

12 For we are not bold to class or compare ourselves with some of those who commend themselves; but when they measure themselves by themselves and compare themselves with themselves, they are without understanding.13 But we will not boast beyond our measure, but within the measure of the sphere which God apportioned to us as a measure, to reach even as far as you.14 For we are not overextending ourselves, as if we did not reach to you, for we were the first to come even as far as you in the gospel of Christ;15 not boasting beyond our measure, that is, in other men's labors, but with the hope that as your faith grows, we will be, within our sphere, enlarged even more by you,16 so as to preach the gospel even to the regions beyond you, and not to boast in what has been accomplished in the sphere of another.17 But HE WHO BOASTS IS TO BOAST IN THE LORD.18 For it is not he who commends himself that is approved, but he whom the Lord commends.