2-е до коринтян 12

Особливе Боже благословення // в житті Павла

1 Я мушу і далі хвалитися. Хвалитись мені невигідно, але я перейду до видінь та одкровень Господніх.

2 Я знаю одного чоловікаt в Христі, який чотирнадцять років тому був узятий на «третє Небо» (не знаю, чи в тілі своєму, чи духом, одному Богу це відомо).

3-4 Я знаю, що цей чоловік (чи то в тілі своєму, чи без нього, це лише Богу відомо) був узятий у рай і чув слова невимовні. Людині не дано їх вимовити.

5 Цим чоловіком я й хвалитимуся, а собою хвалитися не буду. Хіба що неміччю своєю.

6 Бо якщо хвалитимуся, то не буду нерозумним, тому що казатиму правду. Та краще стримаюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж він бачить і чує від мене.

7 І щоб я не занадто звеличувався від надзвичайних видінь, що мені були, дано мені жало у тілоt — посланця сатани, щоб той мучив мене, не даючи мені звеличитися.

8 Я благав Господа тричі, щоб забрав його від мене геть, але Він мовив до мене раз і назавжди:

9 «Досить для тебе милості Моєї, бо сила Моя повністю здійснюється у твоїй слабкості». Тож я маю бути дуже щасливий з того, що хвалюся слабкостями своїми, аби сила Христова залишалася зі мною.

10 Тому любо мені перебувати у слабкості своїй, у знущаннях, злиднях, гоніннях та труднощах в ім’я Христа. Бо коли я немічний, то набуваю силу.

Павло говорить про свою любов // до коринтян

11 Я хвалився, як нерозумний, але ви самі спонукали мене це робити. Це вам слід було хвалити мене, бо я ні в якому разі не нижчий від тих ваших «великих апостолів», навіть якщо я нічого не вартий.

12 У всякому разі, коли я був з вами, то багато чого було здійснено на доказ того, що я апостол. Знамення, чудеса і дивовижні речі були виконані з великим терпінням.

13 То чим же ви гірші від інших церков, чого вам бракує? Хіба лише того, що я не був вам тягарем? Пробачте мені таку провину.

14 Ось зараз я вже втретє готовий прийти до вас й не буду для вас тягарем. Я не прагну заволодіти добром вашим, мені потрібні ви самі. Бо не діти повинні забезпечувати батьків своїх, а батьки — дітей.

15 Я ж, зі свого боку, з великою радістю віддам усе, що маю, навіть самого себе, заради вас. Якщо я любитиму вас дужче, то як же ви любитимете мене менше?

16 Хоч би як там було, але я не був тягарем для вас. Та ви кажете, що через свою підступність я вас перехитрував.

17 Чи, може, я обдурив вас, використавши у своїх цілях одного з тих, кого до вас посилав? Ні.

18 Я попросив Тита прийти до вас і послав одного з братів разом з ним. Чи, може, він вас обдурив? Ні. Він діяв так само чесно як і ми.

19 Чи ви думаєте, що ми весь цей час виправдовувалися перед вами? Ми ж насправді є послідовниками Христа й говоримо це перед Богом. І все, що ми робимо, мої любі друзі, це для того, щоб зміцнити вас духовно.

20 Бо я боюся, що коли прийду, то можу знайти вас не такими, як хотілося б мені. І ви знайдете мене не таким, як хотілося б вам. Боюся, що почнуться серед вас чвари, ревнощі, злобливі сутички, суперництво, наклепи, плітки, зухвальство і безладдя.

21 Боюся, що коли прийду до вас знову, мій Бог принизить мене перед вами і оплакуватиму я всіх тих, хто грішив у минулому і не розкаявся у своїй нечистоті, розпусті й перелюбі, що вони чинили.

2 Corinthians 12

Paul's Vision

1 Boasting is necessary, though it is not profitable; but I will go on to visions and revelations of the Lord.2 I know a man in Christ who fourteen years ago-whether in the body I do not know, or out of the body I do not know, God knows-such a man was caught up to the third heaven.3 And I know how such a man-whether in the body or apart from the body I do not know, God knows-4 was caught up into Paradise and heard inexpressible words, which a man is not permitted to speak.5 On behalf of such a man I will boast; but on my own behalf I will not boast, except in regard to my weaknesses.6 For if I do wish to boast I will not be foolish, for I will be speaking the truth; but I refrain from this, so that no one will credit me with more than he sees in me or hears from me.

A Thorn in the Flesh

7 Because of the surpassing greatness of the revelations, for this reason, to keep me from exalting myself, there was given me a thorn in the flesh, a messenger of Satan to torment me-to keep me from exalting myself!8 Concerning this I implored the Lord three times that it might leave me.9 And He has said to me, "My grace is sufficient for you, for power is perfected in weakness." Most gladly, therefore, I will rather boast about my weaknesses, so that the power of Christ may dwell in me.10 Therefore I am well content with weaknesses, with insults, with distresses, with persecutions, with difficulties, for Christ's sake; for when I am weak, then I am strong.

11 I have become foolish; you yourselves compelled me. Actually I should have been commended by you, for in no respect was I inferior to the most eminent apostles, even though I am a nobody.12 The signs of a true apostle were performed among you with all perseverance, by signs and wonders and miracles.13 For in what respect were you treated as inferior to the rest of the churches, except that I myself did not become a burden to you? Forgive me this wrong!

14 Here for this third time I am ready to come to you, and I will not be a burden to you; for I do not seek what is yours, but you; for children are not responsible to save up for their parents, but parents for their children.15 I will most gladly spend and be expended for your souls. If I love you more, am I to be loved less?16 But be that as it may, I did not burden you myself; nevertheless, crafty fellow that I am, I took you in by deceit.17  Certainly I have not taken advantage of you through any of those whom I have sent to you, have I?18 I urged Titus to go, and I sent the brother with him. Titus did not take any advantage of you, did he? Did we not conduct ourselves in the same spirit and walk in the same steps?

19 All this time you have been thinking that we are defending ourselves to you. Actually, it is in the sight of God that we have been speaking in Christ; and all for your upbuilding, beloved.20 For I am afraid that perhaps when I come I may find you to be not what I wish and may be found by you to be not what you wish; that perhaps there will be strife, jealousy, angry tempers, disputes, slanders, gossip, arrogance, disturbances;21 I am afraid that when I come again my God may humiliate me before you, and I may mourn over many of those who have sinned in the past and not repented of the impurity, immorality and sensuality which they have practiced.