Дiї 18

1  Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.2 І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,3 а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.5 А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.6 Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.

7  І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.8 А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.9 Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.

12  А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,13 кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!14 Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.15 Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.16 І прогнав їх від суду.17 Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.

18  А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.19 І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,21 але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.22 І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24  Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.25 Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.27 А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,28 бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.

Acts 18

Paul at Corinth

1 After these things he left Athens and went to Corinth.2 And he found a Jew named Aquila, a native of Pontus, having recently come from Italy with his wife Priscilla, because Claudius had commanded all the Jews to leave Rome. He came to them,3 and because he was of the same trade, he stayed with them and they were working, for by trade they were tent-makers.4 And he was reasoning in the synagogue every Sabbath and trying to persuade Jews and Greeks.

5 But when Silas and Timothy came down from Macedonia, Paul began devoting himself completely to the word, solemnly testifying to the Jews that Jesus was the Christ.6 But when they resisted and blasphemed, he shook out his garments and said to them, "Your blood be on your own heads! I am clean. From now on I will go to the Gentiles."7 Then he left there and went to the house of a man named Titius Justus, a worshiper of God, whose house was next to the synagogue.8 Crispus, the leader of the synagogue, believed in the Lord with all his household, and many of the Corinthians when they heard were believing and being baptized.9 And the Lord said to Paul in the night by a vision, "Do not be afraid any longer, but go on speaking and do not be silent;10 for I am with you, and no man will attack you in order to harm you, for I have many people in this city."11 And he settled there a year and six months, teaching the word of God among them.

12 But while Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one accord rose up against Paul and brought him before the judgment seat,13 saying, "This man persuades men to worship God contrary to the law."14 But when Paul was about to open his mouth, Gallio said to the Jews, "If it were a matter of wrong or of vicious crime, O Jews, it would be reasonable for me to put up with you;15 but if there are questions about words and names and your own law, look after it yourselves; I am unwilling to be a judge of these matters."16 And he drove them away from the judgment seat.17 And they all took hold of Sosthenes, the leader of the synagogue, and began beating him in front of the judgment seat. But Gallio was not concerned about any of these things.

18 Paul, having remained many days longer, took leave of the brethren and put out to sea for Syria, and with him were Priscilla and Aquila. In Cenchrea he had his hair cut, for he was keeping a vow.19 They came to Ephesus, and he left them there. Now he himself entered the synagogue and reasoned with the Jews.20 When they asked him to stay for a longer time, he did not consent,21 but taking leave of them and saying, "I will return to you again if God wills," he set sail from Ephesus.

22 When he had landed at Caesarea, he went up and greeted the church, and went down to Antioch.

Third Missionary Journey

23 And having spent some time there, he left and passed successively through the Galatian region and Phrygia, strengthening all the disciples.

24 Now a Jew named Apollos, an Alexandrian by birth, an eloquent man, came to Ephesus; and he was mighty in the Scriptures.25 This man had been instructed in the way of the Lord; and being fervent in spirit, he was speaking and teaching accurately the things concerning Jesus, being acquainted only with the baptism of John;26 and he began to speak out boldly in the synagogue. But when Priscilla and Aquila heard him, they took him aside and explained to him the way of God more accurately.27 And when he wanted to go across to Achaia, the brethren encouraged him and wrote to the disciples to welcome him; and when he had arrived, he greatly helped those who had believed through grace,28 for he powerfully refuted the Jews in public, demonstrating by the Scriptures that Jesus was the Christ.