Дiї 5

1  А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,2 та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?4 Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!5 Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!6 Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.9 До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

12  А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.14 І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,15 так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.16 І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

17  А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,18 і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:20 Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,23 говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

26  Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:28 Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...29 Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.31 Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.35 І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.36 Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.37 Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.40 І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.

Acts 5

Fate of Ananias and Sapphira

1 But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,2 and kept back some of the price for himself, with his wife's full knowledge, and bringing a portion of it, he laid it at the apostles' feet.3 But Peter said, "Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and to keep back some of the price of the land?4 While it remained unsold, did it not remain your own? And after it was sold, was it not under your control? Why is it that you have conceived this deed in your heart? You have not lied to men but to God."5 And as he heard these words, Ananias fell down and breathed his last; and great fear came over all who heard of it.6 The young men got up and covered him up, and after carrying him out, they buried him.

7 Now there elapsed an interval of about three hours, and his wife came in, not knowing what had happened.8 And Peter responded to her, "Tell me whether you sold the land for such and such a price?" And she said, "Yes, that was the price."9 Then Peter said to her, "Why is it that you have agreed together to put the Spirit of the Lord to the test? Behold, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out as well. "10 And immediately she fell at his feet and breathed her last, and the young men came in and found her dead, and they carried her out and buried her beside her husband.11 And great fear came over the whole church, and over all who heard of these things.

12 At the hands of the apostles many signs and wonders were taking place among the people; and they were all with one accord in Solomon's portico.13 But none of the rest dared to associate with them; however, the people held them in high esteem.14 And all the more believers in the Lord, multitudes of men and women, were constantly added to their number, 15 to such an extent that they even carried the sick out into the streets and laid them on cots and pallets, so that when Peter came by at least his shadow might fall on any one of them.16 Also the people from the cities in the vicinity of Jerusalem were coming together, bringing people who were sick tor afflicted with unclean spirits, and they were all being healed.

Imprisonment and Release

17 But the high priest rose up, along with all his associates (that is the sect of the Sadducees), and they were filled with jealousy.18 They laid hands on the apostles and put them in a public jail.19 But during the night an angel of the Lord opened the gates of the prison, and taking them out he said,20 "Go, stand and speak to the people in the temple the whole message of this Life."

21 Upon hearing this, they entered into the temple about daybreak and began to teach.
Now when the high priest and his associates came, they called the Council together, even all the Senate of the sons of Israel, and sent orders to the prison house for them to be brought.22 But the officers who came did not find them in the prison; and they returned and reported back,23 saying, "We found the prison house locked quite securely and the guards standing at the doors; but when we had opened up, we found no one inside."24 Now when the captain of the temple guard and the chief priests heard these words, they were greatly perplexed about them as to what would come of this.25 But someone came and reported to them, "The men whom you put in prison are standing in the temple and teaching the people!"26 Then the captain went along with the officers and proceeded to bring them back without violence (for they were afraid of the people, that they might be stoned).

27 When they had brought them, they stood them before the Council. The high priest questioned them,28 saying, "We gave you strict orders not to continue teaching in this name, and yet, you have filled Jerusalem with your teaching and intend to bring this man's blood upon us."29 But Peter and the apostles answered, "We must obey God rather than men.30 The God of our fathers raised up Jesus, whom you had put to death by hanging Him on a cross.31 He is the one whom God exalted to His right hand as a Prince and a Savior, to grant repentance to Israel, and forgiveness of sins.32 And we are witnesses tof these things; and so is the Holy Spirit, whom God has given to those who obey Him."

Gamaliel's Counsel

33 But when they heard this, they were cut to the quick and intended to kill them.34 But a Pharisee named Gamaliel, a teacher of the Law, respected by all the people, stood up in the Council and gave orders to put the men outside for a short time.35 And he said to them, "Men of Israel, take care what you propose to do with these men.36 For some time ago Theudas rose up, claiming to be somebody, and a group of about four hundred men joined up with him. But he was killed, and all who followed him were dispersed and came to nothing.37 After this man, Judas of Galilee rose up in the days of the census and drew away some people after him; he too perished, and all those who followed him were scattered.38 So in the present case, I say to you, stay away from these men and let them alone, for if this plan or action is of men, it will be overthrown;39 but if it is of God, you will not be able to overthrow them; or else you may even be found fighting against God."

40 They took his advice; and after calling the apostles in, they flogged them and ordered them not to speak in the name of Jesus, and then released them.41 So they went on their way from the presence of the Council, rejoicing that they had been considered worthy to suffer shame for His name.42 And every day, in the temple and from house to house, they kept right on teaching and preaching Jesus as the Christ.