До євреїв 12

Наслідуймо приклад Христа

1 Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати.

2 Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу.

3 Пам’ятайте про Нього, Хто виніс таку наругу з боку грішників, щоб ви тепер не занепадали духом й не полишили ваші старання.

Бог — наш батько

4 Ваша боротьба з гріхом ще не стала для вас боротьбою до смерті.

5 Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас:

«Мій сину, не нехтуй покаранням Господнім
і докори Його не вважай тягарем.

6 Бо суворість Господня — тим, кого Він любить,
й покарання Його — тим,
кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок Соломонових 3:11-12

7 Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає?

8 Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.

9 Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити.

10 Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.

11 Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.

Як треба жити

12 Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна.

13 Живіть праведним життям, щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.

14 Прагніть жити в мирі з усіма людьми. Тримайтеся подалі від гріха, та прагніть святого життя, бо без цього ніхто не зможе побачити Господа.

15 Пильнуйте, щоб ніхто не втратив милості та віри Божої і став подібний до гіркої рослини, яка створить ускладнення для вас і отруїть багатьох інших.

16 Пильнуйте, щоб ніхто не став розпусником або безбожником, як той Ісавt, що свої права старшого сина віддав за тарілку їжі.

17 А потім, як ви знаєте, коли він хотів успадкувати благословення, то був відштовхнутий своїм батьком. І хоч лив сльози, але змінити нічого не міг.

18 Ви не прийшли до місця, яке можна побачити або торкнутись, подібно до гори, котру бачив народ ізраїльський, що горить вогнем, та вкрита темрявой, мороком й бурею.

19 Ви не почули звуків сурми й голосу, що промовляв слова, після яких кожен благав, щоб більше не було до нього ніяких слів.

20 Бо не могли вони витримати того, що було наказано їм: «Якщо хоча б тварина торкнеться тієї гори, то враз повинна бути побита камінням»t.

21 Видовище було таким жахливим, що Мойсей промовив: «Я тремчу від страху»t.t

22 Але ви прийшли до гори Сіон, до міста Бога живого — Небесного Єрусалимуt, до тисяч і тисяч радісних Ангелів, які зібралися разом на свято.

23 Ви прийшли на зібрання першородних синівt Божих, чиї імена написані на Небесах. Ви прийшли до Бога — Судді всіх людей. Ви прийшли до душ праведників, які вже стали досконалими.

24 Ви прийшли до Ісуса, Який приніс Новий Заповіт Своєму народу. Ви прийшли до крові, якою окропляютьt і яка свідчить нам про кращі речі, ніж кров Авелева.

25 Будьте обережні і не відмовляйтеся слухати Господа, коли Він говорить. Якщо ті, хто відмовилися слухати Його попередження на землі, не уникли своєї долі, то чи не важче буде їм, коли Всевишній попереджатиме їх з Небес?

26 Того разу голос Його потряс землю, а тепер Він пообіцяв: «Ще раз Я потрясу не лише землю, а й небеса»t.

27 Слова «ще раз» означають, що все створене — нестійке, що воно буде знищене, а те, чого потрясти неможливо, залишиться незміненим.

28 Отже, якщо ми дістаємо царство, яке не можна потрясти, то будьмо вдячні, і служитимемо Богу з пошаною і страхом.

29 Бо наш Бог, немов вогонь палючий, який може знищити нас.

Hebrews 12

Jesus, the Example

1 Therefore, since we have so great a cloud of witnesses surrounding us, let us also lay aside every encumbrance and the sin which so easily entangles us, and let us run with endurance the race that is set before us,2 fixing our eyes on Jesus, the author and perfecter of faith, who for the joy set before Him endured the cross, despising the shame, and has sat down at the right hand of the throne of God.

3 For consider Him who has endured such hostility by sinners against Himself, so that you will not grow weary and lose heart.

A Father's Discipline

4 You have not yet resisted to the point of shedding blood in your striving against sin;5 and you have forgotten the exhortation which is addressed to you as sons,
"MY SON, DO NOT REGARD LIGHTLY THE DISCIPLINE OF THE LORD,
NOR FAINT WHEN YOU ARE REPROVED BY HIM;

6 FOR THOSE WHOM THE LORD LOVES HE DISCIPLINES,
AND HE SCOURGES EVERY SON WHOM HE RECEIVES."7 It is for discipline that you endure; God deals with you as with sons; for what son is there whom his father does not discipline?8 But if you are without discipline, of which all have become partakers, then you are illegitimate children and not sons.9 Furthermore, we had earthly fathers to discipline us, and we respected them; shall we not much rather be subject to the Father of spirits, and live?10 For they disciplined us for a short time as seemed best to them, but He disciplines us for our good, so that we may share His holiness.11 All discipline for the moment seems not to be joyful, but sorrowful; yet to those who have been trained by it, afterwards it yields the peaceful fruit of righteousness.

12 Therefore, strengthen the hands that are weak and the knees that are feeble,13 and make straight paths for your feet, so that the limb which is lame may not be put out of joint, but rather be healed.

14 Pursue peace with all men, and the sanctification without which no one will see the Lord.15 See to it that no one comes short of the grace of God; that no root of bitterness springing up causes trouble, and by it many be defiled;16 that there be no immoral or godless person like Esau, who sold his own birthright for a single meal.17 For you know that even afterwards, when he desired to inherit the blessing, he was rejected, for he found no place for repentance, though he sought for it with tears.

Contrast of Sinai and Zion

18 For you have not come to a mountain that can be touched and to a blazing fire, and to darkness and gloom and whirlwind,19 and to the blast of a trumpet and the sound of words which sound was such that those who heard begged that no further word be spoken to them.20 For they could not bear the command, "IF EVEN A BEAST TOUCHES THE MOUNTAIN, IT WILL BE STONED."21 And so terrible was the sight, that Moses said, "I AM FULL OF FEAR and trembling."22 But you have come to Mount Zion and to the city of the living God, the heavenly Jerusalem, and to myriads of angels,23 to the general assembly and church of the firstborn who are enrolled in heaven, and to God, the Judge of all, and to the spirits of the righteous made perfect,24 and to Jesus, the mediator of a new covenant, and to the sprinkled blood, which speaks better than the blood of Abel.

The Unshaken Kingdom

25 See to it that you do not refuse Him who is speaking. For if those did not escape when they refused him who warned them on earth, much less will we escape who turn away from Him who warns from heaven.26 And His voice shook the earth then, but now He has promised, saying, "YET ONCE MORE I WILL SHAKE NOT ONLY THE EARTH, BUT ALSO THE HEAVEN."27 This expression, "Yet once more," denotes the removing of those things which can be shaken, as of created things, so that those things which cannot be shaken may remain.28 Therefore, since we receive a kingdom which cannot be shaken, let us show gratitude, by which we may offer to God an acceptable service with reverence and awe;29 for our God is a consuming fire.