Вiд Iвана 10

Пастух і його вівці

1 Ісус сказав: «Істинно кажу вам: хто заходить до овечого загону не через хвіртку, той злодій і грабіжник, бо він хоче покрасти овець.

2 Хто ж йде через браму, той вівчар своєї отари.

3 Сторож відчиняє йому ворота, а вівці слухаються його голосу. Він кличе кожну свою вівцю по імені і виводить їх із загону.

4 Коли ж виведе, то йде попереду, а вівці йдуть слідом, бо знають його голос.

5 Та ніколи вони не підуть за незнайомцем, швидше повтікають від нього, не знаючи його голосу».

6 Ісус розповів їм цю притчу, та ніхто не зрозумів, що Він казав.

Ісус — добрий Пастир

7 І знову Ісус мовив: «Істинно кажу вам: Я і є ті ворота для овець.

8 Всі ж, хто приходив до Мене — то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися.

9 Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно.

10 Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.

11 Я — добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець.

12 Наймит — то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч.

13 Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.

14 Я — добрий пастух. Я знаю своїх овець, і вони знають Мене.

15 Так само, як Отець знає Мене, а Я знаю Отця Свого, і життя Своє Я віддам за овець.

16 Я маю ще й інших овець, що не з цієї отари. І Я маю привести їх сюди, щоб вони чули голос Мій і стали єдиною отарою з одним пастухом.t

17 Через те Отець і любить Мене, що Я віддаю життя Своє, щоб потім здобути його знову.

18 Ніхто не забирає його в Мене, Я Сам віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати життя й одержати його знову, бо маю заповідь таку від Отця Свого».

19 Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці.

20 Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?»

21 Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?»

Юдеї проти Ісуса

22 Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновленняt. Стояла зима.

23 Ісус походжав у Храмі по Соломоновому ґанку.

24 Навколо Нього зібралися юдеї, та почали казати: «Як довго Ти триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто».

25 Ісус відповів: «Я вам уже казав, але ви не повірили. Все, що Я здійснюю в ім’я Отця Свого, свідчить на Мою користь.

26 Та ви не вірите, бо не належите до Моєї пастви.

27 Ті ж, хто належить, слухаються голосу Мого. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.

28 І дарую Я їм вічне життя. Вони ніколи не помруть, і ніхто їх не вирве з рук Моїх.

29 Мій Отець, Який дав їх Мені, — величніший за всіхt. Тож ніхто не зможе вкрасти тих, хто йде за Мною з рук Отця Мого.

30 Отець Мій і Я — єдині».

31 Знову юдеї почали братися за каміння, щоб побити Його.

32 А Ісус мовив: «Багато добрих справ зробив Я перед очима вашими в ім’я Отця Мого. За котру ж із тих добрих справ ви хочете побити Мене камінням?»

33 Тоді юдеї відповіли Йому: «Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе камінням, а за те, що ганьбиш Бога, за те, що Ти, простий смертний, намагаєшся Себе за Бога видати».

34 І сказав Ісус: «Хіба не написано у вашому Законі: „Я сказав, що ви боги?”t

35-36 Отже, тих, до кого прийшло слово Боже, Він назвав „богами”, а Святе Писання не відкинеш. Ви ж на Того, Кого Отець освятив і послав у світ, кажете: „Ти ганьбиш Бога”. І то лише тому, що Я сказав: „Я — Син Божий”.

37 Якщо Я не роблю того, що Отець Мій звелів Мені робити, тоді не вірте Мені.

38 Навіть якщо ви не вірите в Мене, то повірте хоча б у діла Мої. Так ви дізнаєтесь і зрозумієте, що Отець Мій — у Мені, а Я — в Отці Своєму».

39 Юдеї знову хотіли схопити Його, та не змогли цього зробити, бо Ісус не дався їм у руки.

Ісус по той бік ріки Йордан

40 Ісус знову вирушив на інший бік Йордану, на те місце, де раніше Іоан хрестив людей. Він залишався там, і

41 багато людей приходило до Нього, кажучи: «Іоан не здійснював ніяких чудес, та все, що казав він про цього Чоловіка — правда!»

42 І багато з тих, хто був там, повірили в Нього.

John 10

Parable of the Good Shepherd

1 "Truly, truly, I say to you, he who does not enter by the door into the fold of the sheep, but climbs up some other way, he is a thief and a robber.2 But he who enters by the door is a shepherd of the sheep.3 To him the doorkeeper opens, and the sheep hear his voice, and he calls his own sheep by name and leads them out.4 When he puts forth all his own, he goes ahead of them, and the sheep follow him because they know his voice.5 A stranger they simply will not follow, but will flee from him, because they do not know the voice of strangers."6 This figure of speech Jesus spoke to them, but they did not understand what those things were which He had been saying to them.

7 So Jesus said to them again, "Truly, truly, I say to you, I am the door of the sheep.8 All who came before Me are thieves and robbers, but the sheep did not hear them.9 I am the door; if anyone enters through Me, he will be saved, and will go in and out and find pasture.10 The thief comes only to steal and kill and destroy; I came that they may have life, and have it abundantly.

11 "I am the good shepherd; the good shepherd lays down His life for the sheep.12 He who is a hired hand, and not a shepherd, who is not the owner of the sheep, sees the wolf coming, and leaves the sheep and flees, and the wolf snatches them and scatters them.13 He flees because he is a hired hand and is not concerned about the sheep.14 I am the good shepherd, and I know My own and My own know Me,15 even as the Father knows Me and I know the Father; and I lay down My life for the sheep.16 I have other sheep, which are not of this fold; I must bring them also, and they will hear My voice; and they will become one flock with one shepherd.17 For this reason the Father loves Me, because I lay down My life so that I may take it again.18 No one has taken it away from Me, but I lay it down on My own initiative. I have authority to lay it down, and I have authority to take it up again. This commandment I received from My Father."

19 A division occurred again among the Jews because of these words.20 Many of them were saying, "He has a demon and is insane. Why do you listen to Him?"21 Others were saying, "These are not the sayings of one demon-possessed. A demon cannot open the eyes of the blind, can he?"

Jesus Asserts His Deity

22 At that time the Feast of the Dedication took place at Jerusalem;23 it was winter, and Jesus was walking in the temple in the portico of Solomon.24 The Jews then gathered around Him, and were saying to Him, "How long will You keep us in suspense? If You are the Christ, tell us plainly."25 Jesus answered them, "I told you, and you do not believe; the works that I do in My Father's name, these testify of Me.26 But you do not believe because you are not of My sheep.27 My sheep hear My voice, and I know them, and they follow Me;28 and I give eternal life to them, and they will never perish; and no one will snatch them out of My hand.29 tMy Father, who has given them to Me, is greater than all; and no one is able to snatch them out of the Father's hand.30 I and the Father are one."

31 The Jews picked up stones again to stone Him.32 Jesus answered them, "I showed you many good works from the Father; for which of them are you stoning Me?"33 The Jews answered Him, "For a good work we do not stone You, but for blasphemy; and because You, being a man, make Yourself out to be God."34 Jesus answered them, "Has it not been written in your Law, 'I SAID, YOU ARE GODS'?35 If he called them gods, to whom the word of God came (and the Scripture cannot be broken),36 do you say of Him, whom the Father sanctified and sent into the world, 'You are blaspheming,' because I said, 'I am the Son of God'?37 If I do not do the works of My Father, do not believe Me;38 but if I do them, though you do not believe Me, believe the works, so that you may know and understand that the Father is in Me, and I in the Father."39 Therefore they were seeking again to seize Him, and He eluded their grasp.

40 And He went away again beyond the Jordan to the place where John was first baptizing, and He was staying there.41 Many came to Him and were saying, "While John performed no sign, yet everything John said about this man was true."42 Many believed in Him there.