Вiд Iвана 6

Як Ісус нагодував понад п’ять // тисяч чоловіків

1 Після цього Ісус подався на протилежний бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.

2 Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.

3 Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.

4 Наближалося свято юдейської Пасхи.

5 Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»

6 Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.

7 І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».

8 Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:

9 «Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».

10 І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.

11 Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.

12 Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».

13 Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.

14 Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророкt, Який мав прийти у світ!»

15 Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.

Ісус іде по воді

16 Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.

17 Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.

18 Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.

19 Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шістьt, то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.

20 Але Ісус мовив до них: «Це Я! Не бійтеся!»

21 Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.

Люди йдуть до Ісуса

22 Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі.

23 Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.

24 І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.

Ісус — хліб життя

25 Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»

26 Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.

27 Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».

28 Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»

29 І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”».

30 Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?

31 Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли”»t.

32 Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.

33 Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».

34 «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони.

35 Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.

36 Я й раніше казав вам, що бачите ви Менеt, але й досі не вірите.

37 Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.

38 Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене.

39 Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.

40 Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».

41 Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».

42 Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»

43 У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.

44 Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.

45 Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”t. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.

46 Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.

47 Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.

48 І Я — той хліб, що дає життя.

49 Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.

50 Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.

51 Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».

52 Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»

53 А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі.

54 Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.

55 Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій.

56 Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому.

57 Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.

58 Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».

59 Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.

Ісусове Слово про вічне життя

60 Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»

61 Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?

62 А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?

63 Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя.

64 Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:

65 «Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».

66 Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.

67 Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»

68 У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.

69 Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий».

70 Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!»

71 Він казав про Юду, сина Симона Іскаріота, бо хоч той і був одним з дванадцятьох апостолів, але мав зрадити Ісуса.

John 6

Five Thousand Fed

1 After these things Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee (or Tiberias).2 A large crowd followed Him, because they saw the signs which He was performing on those who were sick.3 Then Jesus went up on the mountain, and there He sat down with His disciples.4 Now the Passover, the feast of the Jews, was near.5 Therefore Jesus, lifting up His eyes and seeing that a large crowd was coming to Him, *said to Philip, "Where are we to buy bread, so that these may eat?"6 This He was saying to test him, for He Himself knew what He was intending to do.7 Philip answered Him, "Two hundred tdenarii worth of bread is not sufficient for them, for everyone to receive a little."8 One of His disciples, Andrew, Simon Peter's brother, *said to Him,9 "There is a lad here who has five barley loaves and two fish, but what are these for so many people?"10 Jesus said, "Have the people sit down." Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.11 Jesus then took the loaves, and having given thanks, He distributed to those who were seated; likewise also of the fish as much as they wanted.12 When they were filled, He *said to His disciples, "Gather up the leftover fragments so that nothing will be lost."13 So they gathered them up, and filled twelve baskets with fragments from the five barley loaves which were left over by those who had eaten.14 Therefore when the people saw the sign which He had performed, they said, "This is truly the Prophet who is to come into the world."

Jesus Walks on the Water

15 So Jesus, perceiving that they were intending to come and take Him by force to make Him king, withdrew again to the mountain by Himself alone.

16 Now when evening came, His disciples went down to the sea,17 and after getting into a boat, they started to cross the sea to Capernaum. It had already become dark, and Jesus had not yet come to them.18 The sea began to be stirred up because a strong wind was blowing.19 Then, when they had rowed about three or four miles, they *saw Jesus walking on the sea and drawing near to the boat; and they were frightened.20 But He *said to them, "It is I; do not be afraid."21 So they were willing to receive Him into the boat, and immediately the boat was at the land to which they were going.

22 The next day the crowd that stood on the other side of the sea saw that there was no other small boat there, except one, and that Jesus had not entered with His disciples into the boat, but that His disciples had gone away alone.23 There came other small boats from Tiberias near to the place where they ate the bread after the Lord had given thanks.24 So when the crowd saw that Jesus was not there, nor His disciples, they themselves got into the small boats, and came to Capernaum seeking Jesus.25 When they found Him on the other side of the sea, they said to Him, "Rabbi, when did You get here?"

Words to the People

26 Jesus answered them and said, "Truly, truly, I say to you, you seek Me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves and were filled.27 Do not work for the food which perishes, but for the food which endures to eternal life, which the Son of Man will give to you, for on Him the Father, God, has set His seal."28 Therefore they said to Him, "What shall we do, so that we may work the works of God?"29 Jesus answered and said to them, "This is the work of God, that you believe in Him whom He has sent."30 So they said to Him, "What then do You do for a sign, so that we may see, and believe You? What work do You perform?31 Our fathers ate the manna in the wilderness; as it is written, 'HE GAVE THEM BREAD OUT OF HEAVEN TO EAT.'"32 Jesus then said to them, "Truly, truly, I say to you, it is not Moses who has given you the bread out of heaven, but it is My Father who gives you the true bread out of heaven.33 For the bread of God is tthat which comes down out of heaven, and gives life to the world."34 Then they said to Him, "Lord, always give us this bread."

35 Jesus said to them, "I am the bread of life; he who comes to Me will not hunger, and he who believes in Me will never thirst.36 But I said to you that you have seen Me, and yet do not believe.37 All that the Father gives Me will come to Me, and the one who comes to Me I will certainly not cast out.38 For I have come down from heaven, not to do My own will, but the will of Him who sent Me.39 This is the will of Him who sent Me, that of all that He has given Me I lose nothing, but raise it up on the last day.40 For this is the will of My Father, that everyone who beholds the Son and believes in Him will have eternal life, and I Myself will raise him up on the last day."

Words to the Jews

41 Therefore the Jews were grumbling about Him, because He said, "I am the bread that came down out of heaven."42 They were saying, "Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How does He now say, 'I have come down out of heaven'?"43 Jesus answered and said to them, "Do not grumble among yourselves.44 No one can come to Me unless the Father who sent Me draws him; and I will raise him up on the last day.45 It is written in the prophets, 'AND THEY SHALL ALL BE TAUGHT OF GOD.' Everyone who has heard and learned from the Father, comes to Me.46 Not that anyone has seen the Father, except the One who is from God; He has seen the Father.47 Truly, truly, I say to you, he who believes has eternal life.48 I am the bread of life.49 Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.50 This is the bread which comes down out of heaven, so that one may eat of it and not die.51 I am the living bread that came down out of heaven; if anyone eats of this bread, he will live forever; and the bread also which I will give for the life of the world is My flesh."

52 Then the Jews began to argue with one another, saying, "How can this man give us His flesh to eat?"53 So Jesus said to them, "Truly, truly, I say to you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink His blood, you have no life in yourselves.54 He who eats My flesh and drinks My blood has eternal life, and I will raise him up on the last day.55 For My flesh is true food, and My blood is true drink.56 He who eats My flesh and drinks My blood abides in Me, and I in him.57 As the living Father sent Me, and I live because of the Father, so he who eats Me, he also will live because of Me.58 This is the bread which came down out of heaven; not as the fathers ate and died; he who eats this bread will live forever."

Words to the Disciples

59 These things He said in the synagogue as He taught in Capernaum.

60 Therefore many of His disciples, when they heard this said, "This is a difficult statement; who can listen to it?"61 But Jesus, conscious that His disciples grumbled at this, said to them, "Does this cause you to stumble?62 What then if you see the Son of Man ascending to where He was before?63 It is the Spirit who gives life; the flesh profits nothing; the words that I have spoken to you are spirit and are life.64 But there are some of you who do not believe." For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who it was that would betray Him.65 And He was saying, "For this reason I have said to you, that no one can come to Me unless it has been granted him from the Father."

Peter's Confession of Faith

66 As a result of this many of His disciples withdrew and were not walking with Him anymore.67 So Jesus said to the twelve, "You do not want to go away also, do you?"68 Simon Peter answered Him, "Lord, to whom shall we go? You have words of eternal life.69 We have believed and have come to know that You are the Holy One of God."70 Jesus answered them, "Did I Myself not choose you, the twelve, and yet one of you is a devil?"71 Now He meant Judas the son of Simon Iscariot, for he, one of the twelve, was going to betray Him.