Вiд Луки 10
Ісус посилає учнів Своїх на проповідь
1 Невдовзі Господь призначив сімдесят двохt учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
2 Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
3 Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
4 Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
5 А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
6 Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
7 Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
8 Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
9 Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближаєтьсяt до вас!”
10 Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
11 „Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
12 Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Ісус застерігає грішників і невірних
13 «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
14 І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
15 А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
16 Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Поверненя Ісусових учнів
17 Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
18 Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
19 Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
20 Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
Молитва Ісуса
21 Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простимt. Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
22 Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
23 Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
24 Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Історія про доброго самаритянина
25 Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
26 Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
27 Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”t. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”»t.
28 Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
29 Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
30 Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
31 Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
32 Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
33 Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
34 Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та виномt. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
35 Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
36 То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
37 Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Ісус у Марти й Марії
38 Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
39 Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
40 А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
41 Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
42 а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».
Luke 10
The Seventy Sent Out
1 Now after this the Lord appointed seventy others, and sent them in pairs ahead of Him to every city and place where He Himself was going to come.2 And He was saying to them, "The harvest is plentiful, but the laborers are few; therefore beseech the Lord of the harvest to send out laborers into His harvest.3 Go; behold, I send you out as lambs in the midst of wolves.4 Carry no money belt, no bag, no shoes; and greet no one on the way.5 Whatever house you enter, first say, 'Peace be to this house.'6 If a man of peace is there, your peace will rest on him; but if not, it will return to you.7 Stay in that house, eating and drinking what they give you; for the laborer is worthy of his wages. Do not keep moving from house to house.8 Whatever city you enter and they receive you, eat what is set before you;9 and heal those in it who are sick, and say to them, 'The kingdom of God has come near to you.'10 But whatever city you enter and they do not receive you, go out into its streets and say,11 'Even the dust of your city which clings to our feet we wipe off in protest against you; yet be sure of this, that the kingdom of God has come near.'12 I say to you, it will be more tolerable in that day for Sodom than for that city.
13 "Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the miracles had been performed in Tyre and Sidon which occurred in you, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.14 But it will be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.15 And you, Capernaum, will not be exalted to heaven, will you? You will be brought down to Hades!
16 "The one who listens to you listens to Me, and the one who rejects you rejects Me; and he who rejects Me rejects the One who sent Me."
The Happy Results
17 The seventy returned with joy, saying, "Lord, even the demons are subject to us in Your name."18 And He said to them, "I was watching Satan fall from heaven like lightning.19 Behold, I have given you authority to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy, and nothing will injure you.20 Nevertheless do not rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rejoice that your names are recorded in heaven."
21 At that very time He rejoiced greatly in the Holy Spirit, and said, "I praise You, O Father, Lord of heaven and earth, that You have hidden these things from the wise and intelligent and have revealed them to infants. Yes, Father, for this way was well-pleasing in Your sight.22 All things have been handed over to Me by My Father, and no one knows who the Son is except the Father, and who the Father is except the Son, and anyone to whom the Son wills to reveal Him."
23 Turning to the disciples, He said privately, "Blessed are the eyes which see the things you see,24 for I say to you, that many prophets and kings wished to see the things which you see, and did not see them, and to hear the things which you hear, and did not hear them."
25 And a lawyer stood up and put Him to the test, saying, "Teacher, what shall I do to inherit eternal life?"26 And He said to him, "What is written in the Law? How does it read to you?"27 And he answered, "YOU SHALL LOVE THE LORD YOUR GOD WITH ALL YOUR HEART, AND WITH ALL YOUR SOUL, AND WITH ALL YOUR STRENGTH, AND WITH ALL YOUR MIND; AND YOUR NEIGHBOR AS YOURSELF."28 And He said to him, "You have answered correctly; DO THIS AND YOU WILL LIVE."29 But wishing to justify himself, he said to Jesus, "And who is my neighbor?"
The Good Samaritan
30 Jesus replied and said, "A man was going down from Jerusalem to Jericho, and fell among robbers, and they stripped him and beat him, and went away leaving him half dead.31 And by chance a priest was going down on that road, and when he saw him, he passed by on the other side.32 Likewise a Levite also, when he came to the place and saw him, passed by on the other side.33 But a Samaritan, who was on a journey, came upon him; and when he saw him, he felt compassion,34 and came to him and bandaged up his wounds, pouring oil and wine on them; and he put him on his own beast, and brought him to an inn and took care of him.35 On the next day he took out two tdenarii and gave them to the innkeeper and said, 'Take care of him; and whatever more you spend, when I return I will repay you.'36 Which of these three do you think proved to be a neighbor to the man who fell into the robbers' hands?"37 And he said, "The one who showed mercy toward him." Then Jesus said to him, "Go and do the same."
Martha and Mary
38 Now as they were traveling along, He entered a village; and a woman named Martha welcomed Him into her home.39 She had a sister called Mary, who was seated at the Lord's feet, listening to His word.40 But Martha was distracted with all her preparations; and she came up to Him and said, "Lord, do You not care that my sister has left me to do all the serving alone? Then tell her to help me."41 But the Lord answered and said to her, "Martha, Martha, you are worried and bothered about so many things;42 but only one thing is necessary, for Mary has chosen the good part, which shall not be taken away from her."