Лука 11

1 І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.2 Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.3 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.4 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.5 І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,6 бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;7 а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:8 глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.9 І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.10 Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.11 У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?12 Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?13 Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?14 І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.15 Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.16 Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.17 Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа - проти господи, падає.18 Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.19 Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.20 Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.21 Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.22 Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.24 Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.25 І прийшовши знайде її виметену й прибрану.26 Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.27 Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.28 Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.29 Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.30 Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:31 Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.32 Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.33 Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.34 Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.35 Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.36 Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.37 Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.38 Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.39 Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.40 Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.41 Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.42 Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.43 Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.44 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.45 Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.46 Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.47 Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.48 Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.49 Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,50 щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,51 від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.52 Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.53 Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,54 чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.

LUKE 11

Prayer

(Matthew 6.9-13; 7.7-11)

1 When Jesus had finished praying, one of his disciples said to him, “Lord, teach us to pray, just as John taught his followers to pray.”

2 So Jesus told them, “Pray in this way:
‘Father, help us
to honor your name.
Come and set up
your kingdom.

3 Give us each day
the food we need.t

4 Forgive our sins,
as we forgive everyone
who has done wrong to us.
And keep us
from being tempted.’ ”

5 Then Jesus went on to say:
Suppose one of you goes to a friend in the middle of the night and says, “Let me borrow three loaves of bread. 6 A friend of mine has dropped in, and I don't have a thing for him to eat.”

7 And suppose your friend answers, “Don't bother me! The door is bolted, and my children and I are in bed. I cannot get up to give you something.”

8 He may not get up and give you the bread, just because you are his friend. But he will get up and give you as much as you need, simply because you are not ashamed to keep on asking.
9 So I tell you to ask and you will receive, search and you will find, knock and the door will be opened for you. 10 Everyone who asks will receive, everyone who searches will find, and the door will be opened for everyone who knocks. 11 Which one of you fathers would give your hungry child a snake if the child asked for a fish? 12 Which one of you would give your child a scorpion if the child asked for an egg?

13 As bad as you are, you still know how to give good gifts to your children. But your heavenly Father is even more ready to give the Holy Spirit to anyone who asks.

Jesus and the Ruler //of Demons

(Matthew 12.22-30; Mark 3.20-27)

15 t But some people said, “He forces out demons by the power of Beelzebul, the ruler of the demons!”
16  t Others wanted to put Jesus to the test. So they asked him to show them a sign from God.

17 Jesus knew what they were thinking, and he said:
A kingdom where people fight each other will end up in ruin. And a family that fights will break up. 18 If Satan fights against himself, how can his kingdom last? Yet you say that I force out demons by the power of Beelzebul. 19 If I use his power to force out demons, whose power do your own followers use to force them out? They are the ones who will judge you.

20 But if I use God's power to force out demons, it proves that God's kingdom has already come to you.
21 When a strong man arms himself and guards his home, everything he owns is safe. 22 But if a stronger man comes and defeats him, he will carry off the weapons in which the strong man trusted. Then he will divide with others what he has taken.

23 t If you are not on my side, you are against me. If you don't gather in the crop with me, you scatter it.

Return of an Evil Spirit

(Matthew 12.43-45)

26 it goes off and finds seven other evil spirits even worse than itself. They all come and make their home there, and that person ends up in worse shape than before.

Being Really Blessed

27 While Jesus was still talking, a woman in the crowd spoke up, “The woman who gave birth to you and nursed you is blessed!”

28 Jesus replied, “That's true, but the people who are really blessed are the ones who hear and obey God's message!”t

A Sign from God

(Matthew 12.38-42; Mark 8.12)

29  t As crowds were gathering around Jesus, he said:
You people of today are evil! You keep looking for a sign from God. But what happened to Jonaht is the only sign you will be given. 30 t Just as Jonah was a sign to the people of Nineveh, the Son of Man will be a sign to the people of today. 31 t When the judgment comes, the Queen of the Southt will stand there with you and condemn you. She traveled a long way to hear Solomon's wisdom, and yet here is something far greater than Solomon.

32 t The people of Nineveh will also stand there with you and condemn you. They turned to God when Jonah preached, and yet here is something far greater than Jonah.

Light

(Matthew 5.15; 6.22,23)

36 If you have light, and nothing is dark, then light will be everywhere, as when a lamp shines brightly on you.

Jesus Condemns the Pharisees //and Teachers of the Law of Moses

(Matthew 23.1-36; Mark 12.38-40; Luke 20.45-47)

39 So the Lord said to him:
You Pharisees clean the outside of cups and dishes, but on the inside you are greedy and evil. 40 You fools! Didn't God make both the outside and the inside?t

41 If you would only give what you have to the poor, everything you do would please God.

42  t You Pharisees are in for trouble! You give God a tenth of the spices from your gardens, such as mint and rue. But you cheat people, and you don't love God. You should be fair and kind to others and still give a tenth to God.
43 You Pharisees are in for trouble! You love the front seats in the synagogues, and you like to be greeted with honor in the market.

44 But you are in for trouble! You are like unmarked gravest that people walk on without even knowing it.

45 A teacher of the Law of Moses spoke up, “Teacher, you said cruel things about us.”

46 Jesus replied:
You teachers are also in for trouble! You load people down with heavy burdens, but you won't lift a finger to help them carry the loads. 47 Yes, you are really in for trouble. You build monuments to honor the prophets your own people murdered long ago.

48 You must think that was the right thing for your people to do, or else you would not have built monuments for the prophets they murdered.
49 Because of your evil deeds, the Wisdom of God said, “I will send prophets and apostles to you. But you will murder some and mistreat others.” 50 You people living today will be punished for all the prophets who have been murdered since the beginning of the world.

51 t This includes every prophet from the time of Abel to the time of Zechariah, t who was murdered between the altar and the temple. You people will certainly be punished for all of this.

52 You teachers of the Law of Moses are really in for trouble! You carry the keys to the door of knowledge about God. But you never go in, and you keep others from going in.
53 Jesus was about to leave, but the teachers and the Pharisees wanted to get even with him. They tried to make him say what he thought about other things, 54 so they could catch him saying something wrong.