Вiд Луки 13

Ісус закликає до покаяння

1 Дехто з присутніх розповіли Ісусові про ґалилеян, яких забили й кров яких з наказу Пилата змішали з кров’ю тварин, принесених у жертву.

2 Ісус запитав людей, які розповіли цю історію: «Чи ви вважаєте, що вони були гіршими грішниками, ніж інші ґалилеяни, й тому так постраждали?

3 Ні! Істинно кажу вам: якщо ви не покаєтеся, то й ви так само повмираєте, як вони.

4 Або ж згадайте тих вісімнадцять чоловік, які загинули, коли на них завалилася башта в Силоамі. Чи ви вважаєте, що вони були більш винними, ніж інші мешканці Єрусалиму?

5 Ні! Якщо ви не покаєтеся, загинете й ви всі так само, як вони!»

Притча про фіґове дерево

6 По тому Ісус розповів таку притчу: «В одного чоловіка в саду росло фіґове дерево. Пішов він якось пошукати на дереві плоди, але не знайшов жодного.

7 І сказав він садівникові: „Послухай, ось уже три роки приходжу я до цього фіґового дерева, але жодного плода так і не знайшов. Тож зрубай його. Навіщо воно виснажує ґрунт?”

8 Садівник відповів йому: „Господарю, лиши це дерево ще на один рік. Я обкопаю його, угною землю.

9 Можливо, після цього наступного року воно дасть урожай. Якщо ж ні, тоді зрубаєш його”».

Ісус зцілює каліку в суботу

10 Якось у суботу Ісус навчав у синагозі.

11 Там була жінка, в яку вселився злий дух. І через це вона вже вісімнадцять років була немічна: вона була скорчена й не могла розпрямитися.

12 Побачивши жінку, Ісус покликав її до Себе і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від хвороби твоєї!»

13 Тоді Він поклав руки на неї, і тієї ж митті жінка випросталась та почала славити Бога.

14 Тут озвався старший синагоги. Його розлютило те, що Ісус зцілив немічну в суботу. Він звернувся до народу: «Є шість днів на те, щоб працювати. Тож приходьте й зцілюйтеся в ті дні, а не в суботу!»

15 Господь відповів йому так: «Ви, лицеміри, чи є серед вас такий, хто б не відв’язав свого вола чи віслюка від ясел у суботу й не повів напувати?

16 А тут же перед нами дочка Авраамоваt, яку сатана тримав зв’язаною протягом вісімнадцяти років. То як же не звільнити її від цих пут у суботу?»

17 Як Він це сказав, усім супротивникам Його стало соромно, а весь натовп радів усім чудесним діянням Ісусовим.

Притча про гірчичне зерно

18 Він говорив: «До чого подібне Царство Боже? З чим його порівняти?

19 Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік садить у своїй городині. Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево — з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».

20 І далі вів Ісус: «З чим іще порівняти Царство Боже?

21 Воно подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна, і залишає так, поки все тісто зійде».

Брама, що веде до Царства Божого

22 Ісус ходив містами й селами й навчав людей. Шлях Його лежав до Єрусалиму.

23 Один чоловік запитав Його: «Господи, чи врятовані будуть лише кілька чоловік?» Ісус відповів:

24 «Докладайте всіх зусиль, щоб увійти в вузькі ворота, які ведуть до Раю Господнього, бо чимало буде тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможе.

25 Колись станеться так, що Господар встане й зачинить браму, а ви тоді стоятимете знадвору й почнете стукати й казати: „Господи, відчини нам двері!” Але Він відповість: „Я вас не знаю”.

26 Ви скажете: „Разом з Тобою ми їли й пили, Ти навчав нас на вулицях наших міст”.

27 А Він скаже вам: „Я не знаю, звідки ви прийшли. Йдіть геть від Мене, ви, хто живе неправедно”.

28 Ви будете ридати й скреготіти зубами від болю, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова і всіх пророків Царства Божого, але самі ви будете викинуті геть.

29 І прийдуть люди зі сходу й заходу, з півдня й півночі й сядуть на свої місця за столом у Царстві Божому.

30 І затямте: хто нині перший, буде тоді останній, а хто зараз останній, буде тоді перший».

Ірод планує вбити Ісуса

31 На той час було там кілька фарисеїв. Вони підійшли до Ісуса, та й кажуть: «Тікай звідси, бо Ірод хоче вбити Тебе».

32 Ісус сказав їм: «Ідіть і перекажіть тому лисовіt Іроду: „Послухай, Я виганятиму нечистих духів з людей і зцілятиму їх сьогодні й завтра, а на третій день Я скінчу Свою роботу”.

33 Та опісля, Я повинен продовжувати свій шлях до Єрусалиму, бо не годиться пророкові помирати за межами цього міста».

34 Єрусалиме, Єрусалиме, ти, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням тих, кого Бог послав до тебе! Як часто намагався Я зібрати твоїх дітей докупи, як квочка збирає курчат під крило своє, але ти відмовився!

35 Поглянь! Храм твій покинутий Богом. Кажу Я тобі, ти Мене не побачиш, аж доки час не прийде, і ти скажеш: „Благословен Той, Хто приходить в ім’я Господнє”»t.

Luke 13

Call to Repent

1 Now on the same occasion there were some present who reported to Him about the Galileans whose blood Pilate had mixed with their sacrifices.2 And Jesus said to them, "Do you suppose that these Galileans were greater sinners than all other Galileans because they suffered this fate?3 I tell you, no, but unless you repent, you will all likewise perish.4 Or do you suppose that those eighteen on whom the tower in Siloam fell and killed them were worse culprits than all the men who live in Jerusalem?5 I tell you, no, but unless you repent, you will all likewise perish."

6 And He began telling this parable: "A man had a fig tree which had been planted in his vineyard; and he came looking for fruit on it and did not find any.7 And he said to the vineyard-keeper, 'Behold, for three years I have come looking for fruit on this fig tree without finding any. Cut it down! Why does it even use up the ground?'8 And he answered and said to him, 'Let it alone, sir, for this year too, until I dig around it and put in fertilizer;9 and if it bears fruit next year, fine; but if not, cut it down.'"

Healing on the Sabbath

10 And He was teaching in one of the synagogues on the Sabbath.11 And there was a woman who for eighteen years had had a sickness caused by a spirit; and she was bent double, and could not straighten up at all.12 When Jesus saw her, He called her over and said to her, "Woman, you are freed from your sickness."13 And He laid His hands on her; and immediately she was made erect again and began glorifying God.14 But the synagogue official, indignant because Jesus had healed on the Sabbath, began saying to the crowd in response, "There are six days in which work should be done; so come during them and get healed, and not on the Sabbath day."15 But the Lord answered him and said, "You hypocrites, does not each of you on the Sabbath untie his ox or his donkey from the stall and lead him away to water him?16 And this woman, a daughter of Abraham as she is, whom Satan has bound for eighteen long years, should she not have been released from this bond on the Sabbath day?"17 As He said this, all His opponents were being humiliated; and the entire crowd was rejoicing over all the glorious things being done by Him.

Parables of Mustard Seed and Leaven

18 So He was saying, "What is the kingdom of God like, and to what shall I compare it?19 It is like a mustard seed, which a man took and threw into his own garden; and it grew and became a tree, and THE BIRDS OF THE AIR NESTED IN ITS BRANCHES."

20 And again He said, "To what shall I compare the kingdom of God?21 It is like leaven, which a woman took and hid in three pecks of flour until it was all leavened."

Teaching in the Villages

22 And He was passing through from one city and village to another, teaching, and proceeding on His way to Jerusalem.23 And someone said to Him, "Lord, are there just a few who are being saved?" And He said to them,24 "Strive to enter through the narrow door; for many, I tell you, will seek to enter and will not be able.25 Once the head of the house gets up and shuts the door, and you begin to stand outside and knock on the door, saying, 'Lord, open up to us!' then He will answer and say to you, 'I do not know where you are from.'26 Then you will begin to say, 'We ate and drank in Your presence, and You taught in our streets';27 and He will say, 'I tell you, I do not know where you are from; DEPART FROM ME, ALL YOU EVILDOERS.'28 In that place there will be weeping and gnashing of teeth when you see Abraham and Isaac and Jacob and all the prophets in the kingdom of God, but yourselves being thrown out.29 And they will come from east and west and from north and south, and will recline at the table in the kingdom of God.30 And behold, some are last who will be first and some are first who will be last."

31 Just at that time some Pharisees approached, saying to Him, "Go away, leave here, for Herod wants to kill You."32 And He said to them, "Go and tell that fox, 'Behold, I cast out demons and perform cures today and tomorrow, and the third day I reach My goal.'33 Nevertheless I must journey on today and tomorrow and the next day; for it cannot be that a prophet would perish outside of Jerusalem.34 O Jerusalem, Jerusalem, the city that kills the prophets and stones those sent to her! How often I wanted to gather your children together, just as a hen gathers her brood under her wings, and you would not have it!35 Behold, your house is left to you desolate; and I say to you, you will not see Me until the time comes when you say, 'BLESSED IS HE WHO COMES IN THE NAME OF THE LORD!'"