Вiд Луки 15

1  Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:4 Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.6 І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

11  І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.12 І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.17 Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...22 А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.23 Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,24 бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.26 І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?27 А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.28 І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.29 А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...31 І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!32 Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

Luke 15

The Lost Sheep

1 Now all the tax collectors and the sinners were coming near Him to listen to Him.2 Both the Pharisees and the scribes began to grumble, saying, "This man receives sinners and eats with them."

3 So He told them this parable, saying,4 "What man among you, if he has a hundred sheep and has lost one of them, does not leave the ninety-nine in the open pasture and go after the one which is lost until he finds it?5 When he has found it, he lays it on his shoulders, rejoicing.6 And when he comes home, he calls together his friends and his neighbors, saying to them, 'Rejoice with me, for I have found my sheep which was lost!'7 I tell you that in the same way, there will be more joy in heaven over one sinner who repents than over ninety-nine righteous persons who need no repentance.

The Lost Coin

8 "Or what woman, if she has ten silver coins and loses one coin, does not light a lamp and sweep the house and search carefully until she finds it?9 When she has found it, she calls together her friends and neighbors, saying, 'Rejoice with me, for I have found the coin which I had lost!'10 In the same way, I tell you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner who repents."

The Prodigal Son

11 And He said, "A man had two sons.12 The younger of them said to his father, 'Father, give me the share of the estate that falls to me.' So he divided his wealth between them.13 And not many days later, the younger son gathered everything together and went on a journey into a distant country, and there he squandered his estate with loose living.14 Now when he had spent everything, a severe famine occurred in that country, and he began to be impoverished.15 So he went and hired himself out to one of the citizens of that country, and he sent him into his fields to feed swine.16 And he would have gladly filled his stomach with the pods that the swine were eating, and no one was giving anything to him.17 But when he came to his senses, he said, 'How many of my father's hired men have more than enough bread, but I am dying here with hunger!18 I will get up and go to my father, and will say to him, "Father, I have sinned against heaven, and in your sight;19 I am no longer worthy to be called your son; make me as one of your hired men."'20 So he got up and came to his father. But while he was still a long way off, his father saw him and felt compassion for him, and ran and embraced him and kissed him.21 And the son said to him, 'Father, I have sinned against heaven and in your sight; I am no longer worthy to be called your son.'22 But the father said to his slaves, 'Quickly bring out the best robe and put it on him, and put a ring on his hand and sandals on his feet;23 and bring the fattened calf, kill it, and let us eat and celebrate;24 for this son of mine was dead and has come to life again; he was lost and has been found.' And they began to celebrate.

25 "Now his older son was in the field, and when he came and approached the house, he heard music and dancing.26 And he summoned one of the servants and began inquiring what these things could be.27 And he said to him, 'Your brother has come, and your father has killed the fattened calf because he has received him back safe and sound.'28 But he became angry and was not willing to go in; and his father came out and began pleading with him.29 But he answered and said to his father, 'Look! For so many years I have been serving you and I have never neglected a command of yours; and yet you have never given me a young goat, so that I might celebrate with my friends;30 but when this son of yours came, who has devoured your wealth with prostitutes, you killed the fattened calf for him.'31 And he said to him, 'Son, you have always been with me, and all that is mine is yours.32 But we had to celebrate and rejoice, for this brother of yours was dead and has begun to live, and was lost and has been found.'"