Вiд Луки 18
1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,2 говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...
9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.10 Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.11 Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...14 Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.
15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!
18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?19 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...26 Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.
31 І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,33 і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.
35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:41 Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!42 Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.
Luke 18
Parables on Prayer
1 Now He was telling them a parable to show that at all times they ought to pray and not to lose heart,2 saying, "In a certain city there was a judge who did not fear God and did not respect man.3 There was a widow in that city, and she kept coming to him, saying, 'Give me legal protection from my opponent.'4 For a while he was unwilling; but afterward he said to himself, 'Even though I do not fear God nor respect man,5 yet because this widow bothers me, I will give her legal protection, otherwise by continually coming she will wear me out.'"6 And the Lord said, "Hear what the unrighteous judge *said;7 now, will not God bring about justice for His elect who cry to Him day and night, and will He delay long over them?8 I tell you that He will bring about justice for them quickly. However, when the Son of Man comes, will He find faith on the earth?"
The Pharisee and the Publican
9 And He also told this parable to some people who trusted in themselves that they were righteous, and viewed others with contempt:10 "Two men went up into the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector.11 The Pharisee stood and was praying this to himself: 'God, I thank You that I am not like other people: swindlers, unjust, adulterers, or even like this tax collector.12 I fast twice a week; I pay tithes of all that I get.'13 But the tax collector, standing some distance away, was even unwilling to lift up his eyes to heaven, but was beating his breast, saying, 'God, be merciful to me, the sinner!'14 I tell you, this man went to his house justified rather than the other; for everyone who exalts himself will be humbled, but he who humbles himself will be exalted."
15 And they were bringing even their babies to Him so that He would touch them, but when the disciples saw it, they began rebuking them.16 But Jesus called for them, saying, "Permit the children to come to Me, and do not hinder them, for the kingdom of God belongs to such as these.17 Truly I say to you, whoever does not receive the kingdom of God like a child will not enter it at all."
The Rich Young Ruler
18 A ruler questioned Him, saying, "Good Teacher, what shall I do to inherit eternal life?"19 And Jesus said to him, "Why do you call Me good? No one is good except God alone.20 You know the commandments, 'DO NOT COMMIT ADULTERY, DO NOT MURDER, DO NOT STEAL, DO NOT BEAR FALSE WITNESS, HONOR YOUR FATHER AND MOTHER.'"21 And he said, "All these things I have kept from my youth."22 When Jesus heard this, He said to him, "One thing you still lack; sell all that you possess and distribute it to the poor, and you shall have treasure in heaven; and come, follow Me."23 But when he had heard these things, he became very sad, for he was extremely rich.24 And Jesus looked at him and said, "How hard it is for those who are wealthy to enter the kingdom of God!25 For it is easier for a camel to go through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God."26 They who heard it said, "Then who can be saved?"27 But He said, "The things that are impossible with people are possible with God."
28 Peter said, "Behold, we have left our own homes and followed You."29 And He said to them, "Truly I say to you, there is no one who has left house or wife or brothers or parents or children, for the sake of the kingdom of God,30 who will not receive many times as much at this time and in the age to come, eternal life."
31 Then He took the twelve aside and said to them, "Behold, we are going up to Jerusalem, and all things which are written through the prophets about the Son of Man will be accomplished.32 For He will be handed over to the Gentiles, and will be mocked and mistreated and spit upon,33 and after they have scourged Him, they will kill Him; and the third day He will rise again."34 But the disciples understood none of these things, and the meaning of this statement was hidden from them, and they did not comprehend the things that were said.
Bartimaeus Receives Sight
35 As Jesus was approaching Jericho, a blind man was sitting by the road begging.36 Now hearing a crowd going by, he began to inquire what this was.37 They told him that Jesus of Nazareth was passing by.38 And he called out, saying, "Jesus, Son of David, have mercy on me!"39 Those who led the way were sternly telling him to be quiet; but he kept crying out all the more, "Son of David, have mercy on me!"40 And Jesus stopped and commanded that he be brought to Him; and when he came near, He questioned him,41 "What do you want Me to do for you?" And he said, "Lord, I want to regain my sight!"42 And Jesus said to him, "Receive your sight; your faith has made you well."43 Immediately he regained his sight and began following Him, glorifying God; and when all the people saw it, they gave praise to God.