Вiд Луки 18

Притча про несправедливого суддю // та вдову

1 Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.

2 Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.

3 У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”

4-5 І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».

6 І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?

7 То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?

8 Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»

Притча про збирача податків й фарисея

9 Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:

10 «Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.

11 Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.

12 Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.

13 А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”

14 Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».

Ісус благословляє дітей

15 Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.

16 Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.

17 Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».

Ісус і багатій

18 Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»

19 Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.

20 Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”t.

21 А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”.

22 Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».

23 Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.

24 Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже!

25 Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».

Неможливе для людей — можливе для Бога

26 Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?»

27 Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога».

28 Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»

29-30 Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».

Ісус говорить про Свою смерть і воскресіння

31 Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.

32 Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.

33 Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».

34 Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.

Зцілення сліпого

35 Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.

36 Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.

37 І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета.

38 І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»

39 Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»

40 Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його:

41 «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».

42 Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувалаt тебе».

43 І тієї ж миті жебрак прозрів. Він подався вслід за Ісусом, славлячи Бога, та всі, хто бачили це, почали славити Бога.

Luke 18

Parables on Prayer

1 Now He was telling them a parable to show that at all times they ought to pray and not to lose heart,2 saying, "In a certain city there was a judge who did not fear God and did not respect man.3 There was a widow in that city, and she kept coming to him, saying, 'Give me legal protection from my opponent.'4 For a while he was unwilling; but afterward he said to himself, 'Even though I do not fear God nor respect man,5 yet because this widow bothers me, I will give her legal protection, otherwise by continually coming she will wear me out.'"6 And the Lord said, "Hear what the unrighteous judge *said;7 now, will not God bring about justice for His elect who cry to Him day and night, and will He delay long over them?8 I tell you that He will bring about justice for them quickly. However, when the Son of Man comes, will He find faith on the earth?"

The Pharisee and the Publican

9 And He also told this parable to some people who trusted in themselves that they were righteous, and viewed others with contempt:10 "Two men went up into the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector.11 The Pharisee stood and was praying this to himself: 'God, I thank You that I am not like other people: swindlers, unjust, adulterers, or even like this tax collector.12 I fast twice a week; I pay tithes of all that I get.'13 But the tax collector, standing some distance away, was even unwilling to lift up his eyes to heaven, but was beating his breast, saying, 'God, be merciful to me, the sinner!'14 I tell you, this man went to his house justified rather than the other; for everyone who exalts himself will be humbled, but he who humbles himself will be exalted."

15 And they were bringing even their babies to Him so that He would touch them, but when the disciples saw it, they began rebuking them.16 But Jesus called for them, saying, "Permit the children to come to Me, and do not hinder them, for the kingdom of God belongs to such as these.17 Truly I say to you, whoever does not receive the kingdom of God like a child will not enter it at all."

The Rich Young Ruler

18 A ruler questioned Him, saying, "Good Teacher, what shall I do to inherit eternal life?"19 And Jesus said to him, "Why do you call Me good? No one is good except God alone.20 You know the commandments, 'DO NOT COMMIT ADULTERY, DO NOT MURDER, DO NOT STEAL, DO NOT BEAR FALSE WITNESS, HONOR YOUR FATHER AND MOTHER.'"21 And he said, "All these things I have kept from my youth."22 When Jesus heard this, He said to him, "One thing you still lack; sell all that you possess and distribute it to the poor, and you shall have treasure in heaven; and come, follow Me."23 But when he had heard these things, he became very sad, for he was extremely rich.24 And Jesus looked at him and said, "How hard it is for those who are wealthy to enter the kingdom of God!25 For it is easier for a camel to go through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God."26 They who heard it said, "Then who can be saved?"27 But He said, "The things that are impossible with people are possible with God."

28 Peter said, "Behold, we have left our own homes and followed You."29 And He said to them, "Truly I say to you, there is no one who has left house or wife or brothers or parents or children, for the sake of the kingdom of God,30 who will not receive many times as much at this time and in the age to come, eternal life."

31 Then He took the twelve aside and said to them, "Behold, we are going up to Jerusalem, and all things which are written through the prophets about the Son of Man will be accomplished.32 For He will be handed over to the Gentiles, and will be mocked and mistreated and spit upon,33 and after they have scourged Him, they will kill Him; and the third day He will rise again."34 But the disciples understood none of these things, and the meaning of this statement was hidden from them, and they did not comprehend the things that were said.

Bartimaeus Receives Sight

35 As Jesus was approaching Jericho, a blind man was sitting by the road begging.36 Now hearing a crowd going by, he began to inquire what this was.37 They told him that Jesus of Nazareth was passing by.38 And he called out, saying, "Jesus, Son of David, have mercy on me!"39 Those who led the way were sternly telling him to be quiet; but he kept crying out all the more, "Son of David, have mercy on me!"40 And Jesus stopped and commanded that he be brought to Him; and when he came near, He questioned him,41 "What do you want Me to do for you?" And he said, "Lord, I want to regain my sight!"42 And Jesus said to him, "Receive your sight; your faith has made you well."43 Immediately he regained his sight and began following Him, glorifying God; and when all the people saw it, they gave praise to God.