Вiд Луки 22

1  Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

7  І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21  Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

39  І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47  І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

54  А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63  А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Luke 22

Preparing the Passover

1 Now the Feast of Unleavened Bread, which is called the Passover, was approaching.2 The chief priests and the scribes were seeking how they might put Him to death; for they were afraid of the people.

3 And Satan entered into Judas who was called Iscariot, belonging to the number of the twelve.4 And he went away and discussed with the chief priests and officers how he might betray Him to them.5 They were glad and agreed to give him money.6 So he consented, and began seeking a good opportunity to betray Him to them apart from the crowd.

7 Then came the first day of Unleavened Bread on which the Passover lamb had to be sacrificed.8 And Jesus sent Peter and John, saying, "Go and prepare the Passover for us, so that we may eat it."9 They said to Him, "Where do You want us to prepare it?"10 And He said to them, "When you have entered the city, a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him into the house that he enters.11 And you shall say to the owner of the house, 'The Teacher says to you, "Where is the guest room in which I may eat the Passover with My disciples?"'12 And he will show you a large, furnished upper room; prepare it there."13 And they left and found everything just as He had told them; and they prepared the Passover.

The Lord's Supper

14 When the hour had come, He reclined at the table, and the apostles with Him.15 And He said to them, "I have earnestly desired to eat this Passover with you before I suffer;16 for I say to you, I shall never again eat it until it is fulfilled in the kingdom of God."17 And when He had taken a cup and given thanks, He said, "Take this and share it among yourselves;18 for I say to you, I will not drink of the fruit of the vine from now on until the kingdom of God comes."19 And when He had taken some bread and given thanks, He broke it and gave it to them, saying, "This is My body which is given for you; do this in remembrance of Me."20 And in the same way He took the cup after they had eaten, saying, "This cup which is poured out for you is the new covenant in My blood.21 But behold, the hand of the one betraying Me is with Mine on the table.22 For indeed, the Son of Man is going as it has been determined; but woe to that man by whom He is betrayed!"23 And they began to discuss among themselves which one of them it might be who was going to do this thing.

Who Is Greatest

24 And there arose also a dispute among them as to which one of them was regarded to be greatest.25 And He said to them, "The kings of the Gentiles lord it over them; and those who have authority over them are called 'Benefactors.'26 But it is not this way with you, but the one who is the greatest among you must become like the youngest, and the leader like the servant.27 For who is greater, the one who reclines at the table or the one who serves? Is it not the one who reclines at the table? But I am among you as the one who serves.

28 "You are those who have stood by Me in My trials;29 and just as My Father has granted Me a kingdom, I grant you30 that you may eat and drink at My table in My kingdom, and you will sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.

31 "Simon, Simon, behold, Satan has demanded permission to sift you like wheat;32 but I have prayed for you, that your faith may not fail; and you, when once you have turned again, strengthen your brothers."33 But he said to Him, "Lord, with You I am ready to go both to prison and to death!"34 And He said, "I say to you, Peter, the rooster will not crow today until you have denied three times that you know Me."

35 And He said to them, "When I sent you out without money belt and bag and sandals, you did not lack anything, did you?" They said, " No, nothing."36 And He said to them, "But now, whoever has a money belt is to take it along, likewise also a bag, and whoever has no sword is to sell his coat and buy one.37 For I tell you that this which is written must be fulfilled in Me, 'AND HE WAS NUMBERED WITH TRANSGRESSORS'; for that which refers to Me has its fulfillment."38 They said, "Lord, look, here are two swords." And He said to them, "It is enough."

The Garden of Gethsemane

39 And He came out and proceeded as was His custom to the Mount of Olives; and the disciples also followed Him.40 When He arrived at the place, He said to them, "Pray that you may not enter into temptation."41 And He withdrew from them about a stone's throw, and He knelt down and began to pray,42 saying, "Father, if You are willing, remove this cup from Me; yet not My will, but Yours be done."43 Now an angel from heaven appeared to Him, strengthening Him.44 And being in agony He was praying very fervently; and His sweat became like drops of blood, falling down upon the ground.45 When He rose from prayer, He came to the disciples and found them sleeping from sorrow,46 and said to them, "Why are you sleeping? Get up and pray that you may not enter into temptation."

Jesus Betrayed by Judas

47 While He was still speaking, behold, a crowd came, and the one called Judas, one of the twelve, was preceding them; and he approached Jesus to kiss Him.48 But Jesus said to him, "Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?"49 When those who were around Him saw what was going to happen, they said, "Lord, shall we strike with the sword?"50 And one of them struck the slave of the high priest and cut off his right ear.51 But Jesus answered and said, "Stop! No more of this." And He touched his ear and healed him.52 Then Jesus said to the chief priests and officers of the temple and elders who had come against Him, "Have you come out with swords and clubs as you would against a robber?53 While I was with you daily in the temple, you did not lay hands on Me; but this hour and the power of darkness are yours."

Jesus' Arrest

54 Having arrested Him, they led Him away and brought Him to the house of the high priest; but Peter was following at a distance.55 After they had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter was sitting among them.56 And a servant-girl, seeing him as he sat in the firelight and looking intently at him, said, "This man was with Him too."57 But he denied it, saying, "Woman, I do not know Him."58 A little later, another saw him and said, "You are one of them too!" But Peter said, "Man, I am not!"59 After about an hour had passed, another man began to insist, saying, "Certainly this man also was with Him, for he is a Galilean too."60 But Peter said, "Man, I do not know what you are talking about." Immediately, while he was still speaking, a rooster crowed.61 The Lord turned and looked at Peter. And Peter remembered the word of the Lord, how He had told him, "Before a rooster crows today, you will deny Me three times."62 And he went out and wept bitterly.

63 Now the men who were holding Jesus in custody were mocking Him and beating Him,64 and they blindfolded Him and were asking Him, saying, "Prophesy, who is the one who hit You?"65 And they were saying many other things against Him, blaspheming.

Jesus before the Sanhedrin

66 When it was day, the tCouncil of elders of the people assembled, both chief priests and scribes, and they led Him away to their council chamber, saying,67 "If You are the Christ, tell us." But He said to them, "If I tell you, you will not believe;68 and if I ask a question, you will not answer.69 But from now on THE SON OF MAN WILL BE SEATED AT THE RIGHT HAND of the power OF GOD."70 And they all said, "Are You the Son of God, then?" And He said to them, "Yes, I am."71 Then they said, "What further need do we have of testimony? For we have heard it ourselves from His own mouth."