Вiд Луки 22

Головні священики радяться як вбити Ісуса

1 Наближалося свято Прісних Хлібів, яке ще називають Пасхою.

2 Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса, але боялися людей.

Юдина зрада

3 І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів.

4 Юда прийшов до головних священиків й начальників Храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса.

5 Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це.

6 Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.

Пасхальна вечеря

7 Настав день свята Прісних Хлібівt, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня.

8 Ісус послав Петра й Іоана, наказавши їм: «Ідіть і приготуйте для нас Пасхальну вечерю».

9 Вони питають: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували вечерю?»

10 Ісус відповів: «Як увійдете в місто, вам зустрінеться чоловік, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде.

11 Та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?”

12 Тоді той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».

13 Отож Петро та Іоан пішли до міста і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.

Вечеря Господня

14 Коли настав час, Ісус зайняв місце за столом, і апостоли сіли разом з Ним.

15 Ісус звернувся до них: «Я дуже хотів спожити разом з вами Пасхальну вечерю перш, ніж прийму страждання.

16 Бо кажу вам, що не їстиму більше Пасхальної вечері доти, доки не здійсниться це у Царстві Божому».

17 Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, сказав: «Нехай кожний з вас вип’є з чаші цієї.

18 Бо істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли прийде Царство Боже».

19 Потім Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм апостолам зі словами: «Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене».

20 Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас»t.

21 Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю.

22 Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть».

23 Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.

Будьте як слуги, а не як пани

24 Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим.

25 Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками.

26 Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга.

27 Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує.

28 Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях.

29 І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені.

30 То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».

Випробовування Петра

31 «Симоне,t Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від паганого.

32 Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».

33 Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть».

34 Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Менеt».

35 І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого».

36 Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч.

37 Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною:

„І вважатимуть Його за злочинця”. Ісая 53:12
Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».

38 Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо»t.

Ісус на Оливній горі

39 Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним.

40 Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам».

41 Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися:

42 «Отче, якщо на те воля Твоя, нехай обмине Мене ця чашаt страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».

43 І з’явився перед Ним Ангел з Небес і зміцнив Його сили.

44 Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові.t

45 Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем.

46 Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам».

Арешт Ісуса

47 Поки Ісус це казав, з’явився натовп людей. Їх вів Юда, один з дванадцятьох апостолів. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.

48 Але Ісус запитав його: «Юдо, ти зраджуєш Сина Людського дружнім поцілунком?»

49 Зрозумівши, що має статися, учні, які стояли навколо, запитали: «Господи, чи хочеш, щоб ми вдарили своїми мечами?»

50 Та один із учнів ударив мечем слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.

51 Та у відповідь Ісус сказав: «Зупиніться! Досить уже цього!» Він доторкнувся до вуха слуги й зцілив його.

52 Потім Ісус звернувся до головних священиків, начальників варти Храму та старійшин, які прийшли заарештувати Його: «Ви прийшли проти Мене, ніби проти розбійника, з мечами та палицями.

53 Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Але зараз ваша година — година владарювання мороку».

Петро зрікається Ісуса

54 Вони схопили Ісуса й відвели Його до будинку первосвященика, а Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом.

55 Охоронці розклали серед двору багаття й повсідалися навколо. Петро сів разом із ними.

56 Одна з дівчат-служниць побачила Петра, сидячого біля вогнища. Вона пильно придивилася на нього в відблисках багаття й сказала: «Цей чоловік також був з Ісусом».

57 Та Петро заперечив, мовивши: «Жінко, я не знаю Його!»

58 Трохи згодом інший чоловік побачив Петра і сказав: «Ти також один із учнів Христових!» Та Петро відповів: «Ні, чоловіче! Це не так!»

59 Минуло щось близько години, і ще один чоловік почав стверджувати: «Безперечно, цей чоловік також був з Ісусом, адже він теж з Ґалилеї».

60 Але Петро відповів: «Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш!» І тієї ж миті, коли Петро ще не закінчив речення, проспівав півень.

61 Тоді Ісус обернувся й подивився в очі Петру. І згадав Петро Господні слова: «Перш ніж сьогодні проспіває півень, ти тричі зречешся Мене».

62 Тоді Петро пішов геть, гірко ридаючи.

Знущання з Ісуса

63 Люди, які тримали Ісуса під охороною, почали насміхатися над Ним й бити Його.

64 Вони також затулили Ісусу очі й почали бити Його, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророкt, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»

65 І говорили вони багато іншого Ісусу, щоб образити Його.

Ісус перед Синедріоном

66 Вранці наступного дня, зібралися разом старійшини народу, головні священики й книжники, та привели Ісуса на своє зібранняt.

67 Вони сказали: «Якщо Ти Христос, то скажи нам це». Та Ісус відповів їм: «Навіть якщо Я і скажу вам, що Я Христос, ви Мені не повірите.

68 І якщо Я запитаю вас про щось, ви не дасте відповіді.

69 Але віднині, Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога».

70 Вони всі запитали: «Тож скажи нам: Ти — Син Божий?» Ісус сказав їм: «Ви вірно сказали, хто Я є».

71 І тоді вони мовили: «Навіщо нам іще якісь додаткові свідчення? Ми самі все чули від Нього Самого!»

Luke 22

Preparing the Passover

1 Now the Feast of Unleavened Bread, which is called the Passover, was approaching.2 The chief priests and the scribes were seeking how they might put Him to death; for they were afraid of the people.

3 And Satan entered into Judas who was called Iscariot, belonging to the number of the twelve.4 And he went away and discussed with the chief priests and officers how he might betray Him to them.5 They were glad and agreed to give him money.6 So he consented, and began seeking a good opportunity to betray Him to them apart from the crowd.

7 Then came the first day of Unleavened Bread on which the Passover lamb had to be sacrificed.8 And Jesus sent Peter and John, saying, "Go and prepare the Passover for us, so that we may eat it."9 They said to Him, "Where do You want us to prepare it?"10 And He said to them, "When you have entered the city, a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him into the house that he enters.11 And you shall say to the owner of the house, 'The Teacher says to you, "Where is the guest room in which I may eat the Passover with My disciples?"'12 And he will show you a large, furnished upper room; prepare it there."13 And they left and found everything just as He had told them; and they prepared the Passover.

The Lord's Supper

14 When the hour had come, He reclined at the table, and the apostles with Him.15 And He said to them, "I have earnestly desired to eat this Passover with you before I suffer;16 for I say to you, I shall never again eat it until it is fulfilled in the kingdom of God."17 And when He had taken a cup and given thanks, He said, "Take this and share it among yourselves;18 for I say to you, I will not drink of the fruit of the vine from now on until the kingdom of God comes."19 And when He had taken some bread and given thanks, He broke it and gave it to them, saying, "This is My body which is given for you; do this in remembrance of Me."20 And in the same way He took the cup after they had eaten, saying, "This cup which is poured out for you is the new covenant in My blood.21 But behold, the hand of the one betraying Me is with Mine on the table.22 For indeed, the Son of Man is going as it has been determined; but woe to that man by whom He is betrayed!"23 And they began to discuss among themselves which one of them it might be who was going to do this thing.

Who Is Greatest

24 And there arose also a dispute among them as to which one of them was regarded to be greatest.25 And He said to them, "The kings of the Gentiles lord it over them; and those who have authority over them are called 'Benefactors.'26 But it is not this way with you, but the one who is the greatest among you must become like the youngest, and the leader like the servant.27 For who is greater, the one who reclines at the table or the one who serves? Is it not the one who reclines at the table? But I am among you as the one who serves.

28 "You are those who have stood by Me in My trials;29 and just as My Father has granted Me a kingdom, I grant you30 that you may eat and drink at My table in My kingdom, and you will sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.

31 "Simon, Simon, behold, Satan has demanded permission to sift you like wheat;32 but I have prayed for you, that your faith may not fail; and you, when once you have turned again, strengthen your brothers."33 But he said to Him, "Lord, with You I am ready to go both to prison and to death!"34 And He said, "I say to you, Peter, the rooster will not crow today until you have denied three times that you know Me."

35 And He said to them, "When I sent you out without money belt and bag and sandals, you did not lack anything, did you?" They said, " No, nothing."36 And He said to them, "But now, whoever has a money belt is to take it along, likewise also a bag, and whoever has no sword is to sell his coat and buy one.37 For I tell you that this which is written must be fulfilled in Me, 'AND HE WAS NUMBERED WITH TRANSGRESSORS'; for that which refers to Me has its fulfillment."38 They said, "Lord, look, here are two swords." And He said to them, "It is enough."

The Garden of Gethsemane

39 And He came out and proceeded as was His custom to the Mount of Olives; and the disciples also followed Him.40 When He arrived at the place, He said to them, "Pray that you may not enter into temptation."41 And He withdrew from them about a stone's throw, and He knelt down and began to pray,42 saying, "Father, if You are willing, remove this cup from Me; yet not My will, but Yours be done."43 Now an angel from heaven appeared to Him, strengthening Him.44 And being in agony He was praying very fervently; and His sweat became like drops of blood, falling down upon the ground.45 When He rose from prayer, He came to the disciples and found them sleeping from sorrow,46 and said to them, "Why are you sleeping? Get up and pray that you may not enter into temptation."

Jesus Betrayed by Judas

47 While He was still speaking, behold, a crowd came, and the one called Judas, one of the twelve, was preceding them; and he approached Jesus to kiss Him.48 But Jesus said to him, "Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?"49 When those who were around Him saw what was going to happen, they said, "Lord, shall we strike with the sword?"50 And one of them struck the slave of the high priest and cut off his right ear.51 But Jesus answered and said, "Stop! No more of this." And He touched his ear and healed him.52 Then Jesus said to the chief priests and officers of the temple and elders who had come against Him, "Have you come out with swords and clubs as you would against a robber?53 While I was with you daily in the temple, you did not lay hands on Me; but this hour and the power of darkness are yours."

Jesus' Arrest

54 Having arrested Him, they led Him away and brought Him to the house of the high priest; but Peter was following at a distance.55 After they had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter was sitting among them.56 And a servant-girl, seeing him as he sat in the firelight and looking intently at him, said, "This man was with Him too."57 But he denied it, saying, "Woman, I do not know Him."58 A little later, another saw him and said, "You are one of them too!" But Peter said, "Man, I am not!"59 After about an hour had passed, another man began to insist, saying, "Certainly this man also was with Him, for he is a Galilean too."60 But Peter said, "Man, I do not know what you are talking about." Immediately, while he was still speaking, a rooster crowed.61 The Lord turned and looked at Peter. And Peter remembered the word of the Lord, how He had told him, "Before a rooster crows today, you will deny Me three times."62 And he went out and wept bitterly.

63 Now the men who were holding Jesus in custody were mocking Him and beating Him,64 and they blindfolded Him and were asking Him, saying, "Prophesy, who is the one who hit You?"65 And they were saying many other things against Him, blaspheming.

Jesus before the Sanhedrin

66 When it was day, the tCouncil of elders of the people assembled, both chief priests and scribes, and they led Him away to their council chamber, saying,67 "If You are the Christ, tell us." But He said to them, "If I tell you, you will not believe;68 and if I ask a question, you will not answer.69 But from now on THE SON OF MAN WILL BE SEATED AT THE RIGHT HAND of the power OF GOD."70 And they all said, "Are You the Son of God, then?" And He said to them, "Yes, I am."71 Then they said, "What further need do we have of testimony? For we have heard it ourselves from His own mouth."