Вiд Луки 23

Суд у Понтія Пилата

1 Тож всі вони підвелися й відвели Ісуса до Пилата.

2 І почали вони звинувачувати Ісуса кажучи: «Ми чули, як цей Чоловік заводив в оману наших людей. Він стверджує, що ми не повинні сплачувати податки цезареві і називає Себе Христом — Царем Юдейськім».

3 Тоді Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».

4 Тоді Пилат звернувся до головних священиків і натовпу: «Я не бачу ніякої вини за цим Чоловіком».

5 Та головні священики наполягали, кажучи: «Він Своїм вченням підбурює людей по всій Юдеї: Він почав у Ґалилеї та дійшов аж до сюди».

6 Почувши це, Пилат запитав, чи цей Чоловік ґалилеянин.

7 Довідавшись, що Ісус із тієї землі, якою править Ірод, Пилат відправив Його до Ірода, бо той саме перебував в Єрусалимі.

Ісус перед Іродом

8 Коли Ірод побачив Ісуса, то був дуже задоволений, бо ж багато чув про Нього та від давнього часу прагнув побачити Його. Він сподівався стати свідком якихось дивних знамень, створених Христом.

9 Він почав про все розпитувати Ісуса, але Той на жодне з запитань не відповів йому.

10 При цьому були присутні головні священики й книжники, які весь час запально звинувачували Його.

11 Ірод та його воїни насміхалися над Ісусом, одягнувши Його у пишні шати, подібні до тих, котрі носили царі. Опісля він знову відіслав Ісуса до Пилата.

12 У той день Ірод з Пилатом подружилися, хоч раніше вони ворогували.

Пилат намагається звільнити Ісуса

13-14 Пилат, скликавши головних священиків, юдейських вождів та простий народ, звернувся до них: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, звинувативши Його в тому, що Він вводив людей в оману. Отут, у вашій присутності, я допитав Його і не знайшов ніяких підстав для ваших звинувачень проти Нього.

15 Так само ніяких підстав не знайшов і Ірод. Тож він відіслав Ісуса знову до нас. Як бачите, Він не зробив нічого такого, за що заслуговував би смерті.

16 Отже, я покараю Його батогами, а потім відпущу».

17 [Щороку, під час святкування Пасхи, правитель, за звичаєм, відпускав на волю одного з в’язнів, за якого просив народ.]t

18 У відповідь натовп загукав: «Нехай Ісуса розіпнуть на хресті! Відпусти нам Варавву!»

19 (Варавву було кинуто до в’язниці за участь у заколоті в місті й за вбивство.)

20 Тоді знову Пилат звернувся до людей, кажучи, що він хотів би відпустити Ісуса.

21 Та вони й далі вигукували: «Розіп’ясти Його! Нехай Його розіпнуть на хресті!»

22 І втретє Пилат звернувся до народу, питаючи: «Який на Ньому злочин? Я не знайшов проти Нього нічого, за що слід було б карати смертю. Тож я покараю Його батогами й відпущу».

23-24 Але й далі народ голосно вимагав стратити Ісуса, і цей крик досяг такої сили, що Пилат вирішив задовольнити їхню вимогу.

25 Він наказав відпустити Варавву, чоловіка, якого було кинуто до в’язниці за участь у заколоті і вбивство, бо натовп просив саме за нього. А Ісуса, за волею народу, Пилат віддав на розп’яття.

Страта

26 Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йдти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього.

27 Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.

28 Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми.

29 Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”.

30 Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!”t

31 Бо якщо таке трапитеметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим?t»

32 Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців.

33 Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.

34 Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять».t Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.

35 Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!»

36-37 Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»

38 На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».

39 І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»

40 Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок.

41 Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого».

42 І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».

43 Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».

Смерть Ісуса

44 Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години.

45 І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в Храмі розірвалася навпіл.

46 Ісус голосно закричав: «Отче, передаю духt Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.

47 Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік».

48 Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додомуt.

49 Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.

Похорон Ісуса

50-51 Саме у той час, в Єрусалимі знаходився чоловік на ймення Йосип з юдейського міста Ариматея. Він був доброю і праведною людиною й також чекав на прихід Царства Божого. Йосип був членом ради юдейської та не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту.

52 Він пішов до Пилата й попросив, щоб йому віддали тіло Христа.

53 Йосип зняв тіло Ісусове з хреста й, загорнувши у лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, висіченої у скелі.

54 Була п’ятниця, день приготувань, наближалася субота.

55 Жінки, які супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї, простежили за Йосипом й бачили, де було поховано Його.

56 Вони повернулися додому й приготували мирро й похощі, аби намастити тіло Ісусове. В суботу жінки, згідно з законом Мойсея, відпочивали.

Luke 23

Jesus before Pilate

1 Then the whole body of them got up and brought Him before Pilate.2 And they began to accuse Him, saying, "We found this man misleading our nation and forbidding to pay taxes to Caesar, and saying that He Himself is Christ, a King."3 So Pilate asked Him, saying, "Are You the King of the Jews?" And He answered him and said, "It is as you say."4 Then Pilate said to the chief priests and the crowds, "I find no guilt in this man."5 But they kept on insisting, saying, "He stirs up the people, teaching all over Judea, starting from Galilee even as far as this place."

6 When Pilate heard it, he asked whether the man was a Galilean.7 And when he learned that He belonged to Herod's jurisdiction, he sent Him to Herod, who himself also was in Jerusalem at that time.

Jesus before Herod

8 Now Herod was very glad when he saw Jesus; for he had wanted to see Him for a long time, because he had been hearing about Him and was hoping to see some sign performed by Him.9 And he questioned Him at some length; but He answered him nothing.10 And the chief priests and the scribes were standing there, accusing Him vehemently.11 And Herod with his soldiers, after treating Him with contempt and mocking Him, dressed Him in a gorgeous robe and sent Him back to Pilate.12 Now Herod and Pilate became friends with one another that very day; for before they had been enemies with each other.

Pilate Seeks Jesus' Release

13 Pilate summoned the chief priests and the rulers and the people,14 and said to them, "You brought this man to me as one who incites the people to rebellion, and behold, having examined Him before you, I have found no guilt in this man regarding the charges which you make against Him.15 No, nor has Herod, for he sent Him back to us; and behold, nothing deserving death has been done by Him.16 Therefore I will punish Him and release Him."17 [tNow he was obliged to release to them at the feast one prisoner.]

18 But they cried out all together, saying, "Away with this man, and release for us Barabbas!"19 (He was one who had been thrown into prison for an insurrection made in the city, and for murder.)20 Pilate, wanting to release Jesus, addressed them again,21 but they kept on calling out, saying, "Crucify, crucify Him!"22 And he said to them the third time, "Why, what evil has this man done? I have found in Him no guilt demanding death; therefore I will punish Him and release Him."23 But they were insistent, with loud voices asking that He be crucified. And their voices began to prevail.24 And Pilate pronounced sentence that their demand be granted.25 And he released the man they were asking for who had been thrown into prison for insurrection and murder, but he delivered Jesus to their will.

Simon Bears the Cross

26 When they led Him away, they seized a man, Simon of Cyrene, coming in from the country, and placed on him the cross to carry behind Jesus.

27 And following Him was a large crowd of the people, and of women who were mourning and lamenting Him.28 But Jesus turning to them said, "Daughters of Jerusalem, stop weeping for Me, but weep for yourselves and for your children.29 For behold, the days are coming when they will say, 'Blessed are the barren, and the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.'30 Then they will begin TO SAY TO THE MOUNTAINS, 'FALL ON US,' AND TO THE HILLS, 'COVER US.'31 For if they do these things when the tree is green, what will happen when it is dry?"

32 Two others also, who were criminals, were being led away to be put to death with Him.

The Crucifixion

33 When they came to the place called The Skull, there they crucified Him and the criminals, one on the right and the other on the left.34 But Jesus was saying, "Father, forgive them; for they do not know what they are doing." And they cast lots, dividing up His garments among themselves.35 And the people stood by, looking on. And even the rulers were sneering at Him, saying, "He saved others; let Him save Himself if this is the Christ of God, His Chosen One."36 The soldiers also mocked Him, coming up to Him, offering Him sour wine,37 and saying, "If You are the King of the Jews, save Yourself!"38 Now there was also an inscription above Him, "THIS IS THE KING OF THE JEWS."

39 One of the criminals who were hanged there was hurling abuse at Him, saying, "Are You not the Christ? Save Yourself and us!"40 But the other answered, and rebuking him said, "Do you not even fear God, since you are under the same sentence of condemnation?41 And we indeed are suffering justly, for we are receiving what we deserve for our deeds; but this man has done nothing wrong."42 And he was saying, "Jesus, remember me when You come in Your kingdom!"43 And He said to him, "Truly I say to you, today you shall be with Me in Paradise."

44 It was now about tthe sixth hour, and darkness fell over the whole land until tthe ninth hour,45 because the sun was obscured; and the veil of the temple was torn in two.46 And Jesus, crying out with a loud voice, said, "Father, INTO YOUR HANDS I COMMIT MY SPIRIT." Having said this, He breathed His last.47 Now when the centurion saw what had happened, he began praising God, saying, "Certainly this man was innocent."48 And all the crowds who came together for this spectacle, when they observed what had happened, began to return, beating their breasts.49 And all His acquaintances and the women who accompanied Him from Galilee were standing at a distance, seeing these things.

Jesus Is Buried

50 And a man named Joseph, who was a member of the Council, a good and righteous man51 (he had not consented to their plan and action), a man from Arimathea, a city of the Jews, who was waiting for the kingdom of God;52 this man went to Pilate and asked for the body of Jesus.53 And he took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid Him in a tomb cut into the rock, where no one had ever lain.54 It was the preparation day, and the Sabbath was about to begin.55 Now the women who had come with Him out of Galilee followed, and saw the tomb and how His body was laid.

56 Then they returned and prepared spices and perfumes.
And on the Sabbath they rested according to the commandment.