Вiд Марка 4

Ісус навчає притчами

1 Одного разу, коли Ісус проповідував біля озера, навколо Нього зібрався величезний натовп. Тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.

2 Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.

3 Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.

4 Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.

5 Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,

6 та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.

7 Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю.

8 Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного».

9 Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»

Пояснення притчі про сіяча

10 Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцать апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі.

11-12 І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах:

бо вони дивилися, дивилися, але не бачили,
бо вони слухали, слухали, але не розуміли,
а інакше навернулися й були б прощені». Ісая 6:9-10

Пояснення притчі про сіяча

13 Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі?

14 Сіяч сіє Слово Боже в людях.

15 Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.

16 Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.

17 Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.

18-19 Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодівt.

20 Іще інші — зерно, що було посіяне в добру землю. Це ті, хто чують Слово, приймають його і приносять щедрий врожай: у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більший від посіяного».

Не приховуйте світла

21 І сказав їм Ісус: «Звичайно, ви заносите в приміщення світильник не для того, щоб поставити його під перевернуту посудину або під ліжко, а для того, щоб поставити його на підставку.

22 Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, що не стане відомим.

23 Той, хто має вуха, нехай почує!»

24 І далі Він сказав: «Будьте уважні й обмірковуйте те, що ви чуєте. Господь Всевишній надасть вам розуміння згідно з тим, скільки розуміння в вас зараз є. Та будьте впевнені, Він надасть вам більше, ніж ви заслуговуваєте.

25 Бо хто має розуміння, тому додасться ще більше, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить».

Про Царство Боже

26 Потім Ісус сказав: «Царство Боже подібно чоловіку, який висіває в землю зерно.

27 Чоловік спить чи прокидається, а у цей час зерно пускає пагони і ростє днями й ночами — як, він навіть сам не знає.

28 Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті — повен колос.

29 Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».

Притча про гірчичне зерно

30 Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти?

31 Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають.

32 Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».

33 Багатьма притчами на зразок цієї Ісус доносив Слово до людей — стільки, скільки могли вони зрозуміти.

34 Ісус завжди говорив притчами до людей, але тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він усе їм пояснював.

Ісус вгамовує бурю

35 Увечері того дня Ісус сказав Своїм учням: «Нумо, перепливемо на інший берег озера!»

36 Вони залишили натовп й сіли у човен, де вже знаходився Ісус. Інші човни послідували за ними.

37 Та налетів штормовий вітер, хвилі перехлюпували через борт, й човен уже був майже повен води.

38 Але Ісус на кормі спав собі на подушці. Вони збудили Його й кажуть: «Вчителю, невже тобі байдуже, що ми гинемо?»

39 Тоді Ісус прокинувся і наказав вітру й хвилям: «Тихо! Заспокойтеся!» Тоді ж вітер вгамувався, і на озері запала велика тиша.

40 І звернувся Він до учнів Своїх: «Чого ви злякалися, маловіри?»

41 Але вони були страшенно налякані й питали один одного: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»

Mark 4

Parable of the Sower and Soils

1 He began to teach again by the sea. And such a very large crowd gathered to Him that He got into a boat in the sea and sat down; and the whole crowd was by the sea on the land.2 And He was teaching them many things in parables, and was saying to them in His teaching,3 "Listen to this! Behold, the sower went out to sow;4 as he was sowing, some seed fell beside the road, and the birds came and ate it up.5 Other seed fell on the rocky ground where it did not have much soil; and immediately it sprang up because it had no depth of soil.6 And after the sun had risen, it was scorched; and because it had no root, it withered away.7 Other seed fell among the thorns, and the thorns came up and choked it, and it yielded no crop.8 Other seeds fell into the good soil, and as they grew up and increased, they yielded a crop and produced thirty, sixty, and a hundredfold."9 And He was saying, "He who has ears to hear, let him hear."

10 As soon as He was alone, His followers, along with the twelve, began asking Him about the parables.11 And He was saying to them, "To you has been given the mystery of the kingdom of God, but those who are outside get everything in parables,12 so that WHILE SEEING, THEY MAY SEE AND NOT PERCEIVE, AND WHILE HEARING, THEY MAY HEAR AND NOT UNDERSTAND, OTHERWISE THEY MIGHT RETURN AND BE FORGIVEN."

Explanation

13 And He *said to them, "Do you not understand this parable? How will you understand all the parables?14 The sower sows the word.15 These are the ones who are beside the road where the word is sown; and when they hear, immediately Satan comes and takes away the word which has been sown in them.16 In a similar way these are the ones on whom seed was sown on the rocky places, who, when they hear the word, immediately receive it with joy;17 and they have no firm root in themselves, but are only temporary; then, when affliction or persecution arises because of the word, immediately they fall away.18 And others are the ones on whom seed was sown among the thorns; these are the ones who have heard the word,19 but the worries of the tworld, and the deceitfulness of riches, and the desires for other things enter in and choke the word, and it becomes unfruitful.20 And those are the ones on whom seed was sown on the good soil; and they hear the word and accept it and bear fruit, thirty, sixty, and a hundredfold."

21 And He was saying to them, "A lamp is not brought to be put under a basket, is it, or under a bed? Is it not brought to be put on the lampstand?22 For nothing is hidden, except to be revealed; nor has anything been secret, but that it would come to light.23 If anyone has ears to hear, let him hear."24 And He was saying to them, "Take care what you listen to. By your standard of measure it will be measured to you; and more will be given you besides.25 For whoever has, to him more shall be given; and whoever does not have, even what he has shall be taken away from him."

Parable of the Seed

26 And He was saying, "The kingdom of God is like a man who casts seed upon the soil;27 and he goes to bed at night and gets up by day, and the seed sprouts and grows-how, he himself does not know.28 The soil produces crops by itself; first the blade, then the head, then the mature grain in the head.29 But when the crop permits, he immediately puts in the sickle, because the harvest has come."

Parable of the Mustard Seed

30 And He said, "How shall we tpicture the kingdom of God, or by what parable shall we present it?31 It is like a mustard seed, which, when sown upon the soil, though it is smaller than all the seeds that are upon the soil,32 yet when it is sown, it grows up and becomes larger than all the garden plants and forms large branches; so that THE BIRDS OF THE tAIR can NEST UNDER ITS SHADE."

33 With many such parables He was speaking the word to them, so far as they were able to hear it;34 and He did not speak to them without a parable; but He was explaining everything privately to His own disciples.

Jesus Stills the Sea

35 On that day, when evening came, He *said to them, "Let us go over to the other side."36 Leaving the crowd, they *took Him along with them in the boat, just as He was; and other boats were with Him.37 And there *arose a fierce gale of wind, and the waves were breaking over the boat so much that the boat was already filling up.38 Jesus Himself was in the stern, asleep on the cushion; and they *woke Him and *said to Him, "Teacher, do You not care that we are perishing?"39 And He got up and rebuked the wind and said to the sea, "Hush, be still." And the wind died down and it became perfectly calm.40 And He said to them, "Why are you afraid? Do you still have no faith?"41 They became very much afraid and said to one another, "Who then is this, that even the wind and the sea obey Him?"