Вiд Матвiя 13

1  Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...15 Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.18 Послухайте ж притчу про сіяча.19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

24  Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?29 Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.30 Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.32 Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.33 Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.34 Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,35 щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!36 Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.41 Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

44  Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.47 Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.49 Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

53  І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?55 Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

Matthew 13

Jesus Teaches in Parables

1 That day Jesus went out of the house and was sitting by the sea.2 And large crowds gathered to Him, so He got into a boat and sat down, and the whole crowd was standing on the beach.

3 And He spoke many things to them in parables, saying, "Behold, the sower went out to sow;4 and as he sowed, some seeds fell beside the road, and the birds came and ate them up.5 Others fell on the rocky places, where they did not have much soil; and immediately they sprang up, because they had no depth of soil.6 But when the sun had risen, they were scorched; and because they had no root, they withered away.7 Others fell among the thorns, and the thorns came up and choked them out.8 And others fell on the good soil and *yielded a crop, some a hundredfold, some sixty, and some thirty.9 He who has ears, let him hear."

An Explanation

10 And the disciples came and said to Him, "Why do You speak to them in parables?"11 Jesus answered them, "To you it has been granted to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it has not been granted.12 For whoever has, to him more shall be given, and he will have an abundance; but whoever does not have, even what he has shall be taken away from him.13 Therefore I speak to them in parables; because while seeing they do not see, and while hearing they do not hear, nor do they understand.14 In their case the prophecy of Isaiah is being fulfilled, which says,
'YOU WILL KEEP ON HEARING, BUT WILL NOT UNDERSTAND;
YOU WILL KEEP ON SEEING, BUT WILL NOT PERCEIVE;

15 FOR THE HEART OF THIS PEOPLE HAS BECOME DULL,
WITH THEIR EARS THEY SCARCELY HEAR,
AND THEY HAVE CLOSED THEIR EYES,
OTHERWISE THEY WOULD SEE WITH THEIR EYES,
HEAR WITH THEIR EARS,
AND UNDERSTAND WITH THEIR HEART AND RETURN,
AND I WOULD HEAL THEM.'16 But blessed are your eyes, because they see; and your ears, because they hear.17 For truly I say to you that many prophets and righteous men desired to see what you see, and did not see it, and to hear what you hear, and did not hear it.

The Sower Explained

18 "Hear then the parable of the sower.19 When anyone hears the word of the kingdom and does not understand it, the evil one comes and snatches away what has been sown in his heart. This is the one on whom seed was sown beside the road.20 The one on whom seed was sown on the rocky places, this is the man who hears the word and immediately receives it with joy;21 yet he has no firm root in himself, but is only temporary, and when affliction or persecution arises because of the word, immediately he falls away.22 And the one on whom seed was sown among the thorns, this is the man who hears the word, and the worry of the world and the deceitfulness of wealth choke the word, and it becomes unfruitful.23 And the one on whom seed was sown on the good soil, this is the man who hears the word and understands it; who indeed bears fruit and brings forth, some a hundredfold, some sixty, and some thirty."

Tares among Wheat

24 Jesus presented another parable to them, saying, "The kingdom of heaven may be compared to a man who sowed good seed in his field.25 But while his men were sleeping, his enemy came and sowed ttares among the wheat, and went away.26 But when the wheat sprouted and bore grain, then the tares became evident also.27 The slaves of the landowner came and said to him, 'Sir, did you not sow good seed in your field? How then does it have tares?'28 And he said to them, 'An enemy has done this!' The slaves *said to him, 'Do you want us, then, to go and gather them up?'29 But he *said, 'No; for while you are gathering up the tares, you may uproot the wheat with them.30 Allow both to grow together until the harvest; and in the time of the harvest I will say to the reapers, "First gather up the tares and bind them in bundles to burn them up; but gather the wheat into my barn."'"

The Mustard Seed

31 He presented another parable to them, saying, "The kingdom of heaven is like a mustard seed, which a man took and sowed in his field;32 and this is smaller than all other seeds, but when it is full grown, it is larger than the garden plants and becomes a tree, so that THE BIRDS OF THE AIR come and NEST IN ITS BRANCHES."

The Leaven

33 He spoke another parable to them, "The kingdom of heaven is like leaven, which a woman took and hid in three pecks of flour until it was all leavened."

34 All these things Jesus spoke to the crowds in parables, and He did not speak to them without a parable.35  This was to fulfill what was spoken through the prophet:
"I WILL OPEN MY MOUTH IN PARABLES;
I WILL UTTER THINGS HIDDEN SINCE THE FOUNDATION OF THE WORLD."

The Tares Explained

36 Then He left the crowds and went into the house. And His disciples came to Him and said, "Explain to us the parable of the tares of the field."37 And He said, "The one who sows the good seed is the Son of Man,38 and the field is the world; and as for the good seed, these are the sons of the kingdom; and the tares are the sons of the evil one;39 and the enemy who sowed them is the devil, and the harvest is the end of the age; and the reapers are angels.40 So just as the tares are gathered up and burned with fire, so shall it be at the end of the age.41 The Son of Man will send forth His angels, and they will gather out of His kingdom all stumbling blocks, and those who commit lawlessness,42 and will throw them into the furnace of fire; in that place there will be weeping and gnashing of teeth.43 Then THE RIGHTEOUS WILL SHINE FORTH AS THE SUN in the kingdom of their Father. He who has ears, let him hear.

Hidden Treasure

44 "The kingdom of heaven is like a treasure hidden in the field, which a man found and hid again; and from joy over it he goes and sells all that he has and buys that field.

A Costly Pearl

45 "Again, the kingdom of heaven is like a merchant seeking fine pearls,46 and upon finding one pearl of great value, he went and sold all that he had and bought it.

A Dragnet

47 "Again, the kingdom of heaven is like a dragnet cast into the sea, and gathering fish of every kind;48 and when it was filled, they drew it up on the beach; and they sat down and gathered the good fish into containers, but the bad they threw away.49 So it will be at the end of the age; the angels will come forth and take out the wicked from among the righteous,50 and will throw them into the furnace of fire; in that place there will be weeping and gnashing of teeth.

51 "Have you understood all these things?" They *said to Him, "Yes."52 And Jesus said to them, "Therefore every scribe who has become a disciple of the kingdom of heaven is like a head of a household, who brings out of his treasure things new and old."

Jesus Revisits Nazareth

53 When Jesus had finished these parables, He departed from there.54 He came to His hometown and began teaching them in their synagogue, so that they were astonished, and said, "Where did this man get this wisdom and these miraculous powers?55 Is not this the carpenter's son? Is not His mother called Mary, and His brothers, James and Joseph and Simon and Judas?56 And His sisters, are they not all with us? Where then did this man get all these things?"57 And they took offense at Him. But Jesus said to them, "A prophet is not without honor except in his hometown and in his own household."58 And He did not do many miracles there because of their unbelief.