До филип'ян 2

1  Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12  Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

14  Робіть усе без нарікання та сумніву,15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Philippians 2

Be Like Christ

1 Therefore if there is any encouragement in Christ, if there is any consolation of love, if there is any fellowship of the Spirit, if any affection and compassion,2 make my joy complete by being of the same mind, maintaining the same love, united in spirit, intent on one purpose.3 Do nothing from selfishness or empty conceit, but with humility of mind regard one another as more important than yourselves;4 do not merely look out for your own personal interests, but also for the interests of others.5 Have this attitude in yourselves which was also in Christ Jesus,6 who, although He existed in the form of God, did not regard equality with God a thing to be grasped,7 but temptied Himself, taking the form of a bond-servant, and being made in the likeness of men.8 Being found in appearance as a man, He humbled Himself by becoming obedient to the point of death, even death on a cross.9 For this reason also, God highly exalted Him, and bestowed on Him the name which is above every name,10 so that at the name of Jesus EVERY KNEE WILL BOW, of those who are in heaven and on earth and under the earth,11 and that every tongue will confess that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.

12 So then, my beloved, just as you have always obeyed, not as in my presence only, but now much more in my absence, work out your salvation with fear and trembling;13 for it is God who is at work in you, both to will and to work for His good pleasure.

14 Do all things without grumbling or disputing;15 so that you will prove yourselves to be blameless and innocent, children of God above reproach in the midst of a crooked and perverse generation, among whom you appear as lights in the world,16 holding fast the word of life, so that in the day of Christ I will have reason to glory because I did not run in vain nor toil in vain.17 But even if I am being poured out as a drink offering upon the sacrifice and service of your faith, I rejoice and share my joy with you all.18 You too, I urge you, rejoice in the same way and share your joy with me.

Timothy and Epaphroditus

19 But I hope in the Lord Jesus to send Timothy to you shortly, so that I also may be encouraged when I learn of your condition.20 For I have no one else of kindred spirit who will genuinely be concerned for your welfare.21 For they all seek after their own interests, not those of Christ Jesus.22 But you know of his proven worth, that he served with me in the furtherance of the gospel like a child serving his father.23 Therefore I hope to send him immediately, as soon as I see how things go with me;24 and I trust in the Lord that I myself also will be coming shortly.25 But I thought it necessary to send to you Epaphroditus, my brother and fellow worker and fellow soldier, who is also your messenger and minister to my need;26 because he was longing tfor you all and was distressed because you had heard that he was sick.27 For indeed he was sick to the point of death, but God had mercy on him, and not on him only but also on me, so that I would not have sorrow upon sorrow.28 Therefore I have sent him all the more eagerly so that when you see him again you may rejoice and I may be less concerned about you. 29 Receive him then in the Lord with all joy, and hold men like him in high regard;30 because he came close to death for the work of Christ, risking his life to complete what was deficient in your service to me.