До филип'ян 2

Єднайтесь і дбайте одне про одного

1 Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.

2 Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.

3 Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.

4 Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

Приклад Христа

5 У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.

6 Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях,
та не вважав Свою рівність Богові скарбом,
за який треба триматися.

7-8 Замість того, Він полишив Своє місце із Господом,
ставши рабом, звичайною людиною.
І ставши таким, принизив Себе,
й був покірливим до останньої години,
аж до смерті на хресті.

9 Через те Бог возніс Його
і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я,
яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,

10 щоб усі, хто знаходиться на небі,
на землі і під землею,
схилили коліна на Славу імені Ісусового.

11 І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос —
Господь на Славу Бога Отця.

Будьте бездоганними та щирими

12 Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.

13 Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

14 Робіть усе без нарікань та суперечок,

15 щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.

16 Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.

17 І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.

18 У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

Тимофій та Епафродит

19 Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.

20 І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.

21 Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.

22 Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

23 Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.

24 Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.

25 Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй.

26 Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.

27 Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя.

28 І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

29 Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.

30 Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

Philippians 2

Be Like Christ

1 Therefore if there is any encouragement in Christ, if there is any consolation of love, if there is any fellowship of the Spirit, if any affection and compassion,2 make my joy complete by being of the same mind, maintaining the same love, united in spirit, intent on one purpose.3 Do nothing from selfishness or empty conceit, but with humility of mind regard one another as more important than yourselves;4 do not merely look out for your own personal interests, but also for the interests of others.5 Have this attitude in yourselves which was also in Christ Jesus,6 who, although He existed in the form of God, did not regard equality with God a thing to be grasped,7 but temptied Himself, taking the form of a bond-servant, and being made in the likeness of men.8 Being found in appearance as a man, He humbled Himself by becoming obedient to the point of death, even death on a cross.9 For this reason also, God highly exalted Him, and bestowed on Him the name which is above every name,10 so that at the name of Jesus EVERY KNEE WILL BOW, of those who are in heaven and on earth and under the earth,11 and that every tongue will confess that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.

12 So then, my beloved, just as you have always obeyed, not as in my presence only, but now much more in my absence, work out your salvation with fear and trembling;13 for it is God who is at work in you, both to will and to work for His good pleasure.

14 Do all things without grumbling or disputing;15 so that you will prove yourselves to be blameless and innocent, children of God above reproach in the midst of a crooked and perverse generation, among whom you appear as lights in the world,16 holding fast the word of life, so that in the day of Christ I will have reason to glory because I did not run in vain nor toil in vain.17 But even if I am being poured out as a drink offering upon the sacrifice and service of your faith, I rejoice and share my joy with you all.18 You too, I urge you, rejoice in the same way and share your joy with me.

Timothy and Epaphroditus

19 But I hope in the Lord Jesus to send Timothy to you shortly, so that I also may be encouraged when I learn of your condition.20 For I have no one else of kindred spirit who will genuinely be concerned for your welfare.21 For they all seek after their own interests, not those of Christ Jesus.22 But you know of his proven worth, that he served with me in the furtherance of the gospel like a child serving his father.23 Therefore I hope to send him immediately, as soon as I see how things go with me;24 and I trust in the Lord that I myself also will be coming shortly.25 But I thought it necessary to send to you Epaphroditus, my brother and fellow worker and fellow soldier, who is also your messenger and minister to my need;26 because he was longing tfor you all and was distressed because you had heard that he was sick.27 For indeed he was sick to the point of death, but God had mercy on him, and not on him only but also on me, so that I would not have sorrow upon sorrow.28 Therefore I have sent him all the more eagerly so that when you see him again you may rejoice and I may be less concerned about you. 29 Receive him then in the Lord with all joy, and hold men like him in high regard;30 because he came close to death for the work of Christ, risking his life to complete what was deficient in your service to me.