До римлян 7

Ми звільнилися від Закону

1 Я звертаюся до тих, хто знає Закон Мойсея. Хіба не відомо вам, брати і сестри мої, що Закон має владу над людиною, тільки поки вона живе?

2 Скажімо, заміжня жінка прив’язана Законом до свого чоловіка, поки він живий. Та коли він помре, вона звільняється з-під влади Закону про шлюб.

3 Тож якщо вона стає дружиною іншого, коли ще живий її чоловік, то вона винна у перелюбі. Але якщо чоловік її помре, то вона звільняється від шлюбного Закону, та не вважатиметься розпусницею, якщо вийде заміж за іншого.

4 Так само й ви, брати і сестри мої, померли для Закону через Тіло Христове, щоб належати Іншому — Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли служити Богові.

5 Бо коли ми ще жили у згоді з нашою гріховною людською природою, то наші гріховні пристрасті, що прийшли від Закону, володіли тілами нашими. Вони приносили врожай вчинків, який вів до смерті.

6 Та зараз ми звільнилися від Закону, в’язнями якого ми були. Ми вмерли для нього і служимо Господу Богу нашому в новому житті, яким править Дух Святий, а не в старому, що трималося писаних канонів.

Боротьба з гріхом

7 Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого»t.

8 Одначе гріх через цю заповідь знайшов шлях розбудити в мені потяг до всього злого. Без Закону, гріх мертвий.

9 Я жив колись без Закону, та гріх ожив, коли з’явилася заповідь.

10 І тоді ж я вмер. Тож заповідь, що мала принести життя, принесла мені духовну смерть.

11 Скориставшись нагодою, гріх звабив мене заповіддю і нею ж убив мене.

12 Отже, Закон і заповідь — святі, справедливі й добрі.

13 То чи означає це, що добро спричинило смерть мені? Зовсім ні! Але гріх, використавши добро, приніс мені смерть. І сталося це, щоб викрити хибну природу гріха: щоб через цю добру заповідь я усвідомив, на скільки огидний гріх.

Внутрішня боротьба

14 Тож ми знаємо, що Закон — духовний, а я — ні. Гріх панує наді мною, неначе я раб його.

15 І я не знаю, що роблю, бо роблю не те, що хотів би, а те, що ненавиджу.

16 І якщо я роблю не те, чого бажаю робити, то погоджуюся з Законом, що він добрий.

17 Насправді ж то не я роблю, а гріх, що живе в мені.

18 Так, я знаю, що добро не живе в мені, тобто в моїй недуховній людській природі. Прагнення робити добрі справи у мене є, але здійснити їх ще не можу.

19 Бо я не роблю те добро, яке я хочу робити, а чиню зло, якого чинити не хочу.

20 Тож коли я роблю те, чого не хочу, то вже не я здійснюю це, а гріх, який живе в мені.

21 Отже, я відчуваю цей Закон у собі, хоча я хочу чинити добро, та зло завжди є зі мною.

22 Внутрішньо я насолоджуюся Законом Божим.

23 Та бачу, що інший закон керує тілом моїм. Він ворогує з Законом Божим, що керує розумом моїм. Цей інший закон і є законом гріха. І він робить мене своїм в’язнем. Він владарює моїм тілом.

24 О, нещасний я чоловік! Хто визволить мене з цього смертного тіла?

25 Бог! Тож дяка Йому (за Його порятунок) через Господа нашого Ісуса Христа! Розумом своїм я є раб Закону Божого, а грішною природою своєю я — раб закону гріха.

Romans 7

Believers United to Christ

1 Or do you not know, brethren (for I am speaking to those who know the law), that the law has jurisdiction over a person as long as he lives?2 For the married woman is bound by law to her husband while he is living; but if her husband dies, she is released from the law concerning the husband.3 So then, if while her husband is living she is joined to another man, she shall be called an adulteress; but if her husband dies, she is free from the law, so that she is not an adulteress though she is joined to another man.

4 Therefore, my brethren, you also were made to die to the Law through the body of Christ, so that you might be joined to another, to Him who was raised from the dead, in order that we might bear fruit for God.5 For while we were in the flesh, the sinful passions, which were aroused by the Law, were at work in the members of our body to bear fruit for death.6 But now we have been released from the Law, having died to that by which we were bound, so that we serve in newness of the tSpirit and not in oldness of the letter.

7 What shall we say then? Is the Law sin? May it never be! On the contrary, I would not have come to know sin except through the Law; for I would not have known about coveting if the Law had not said, "YOU SHALL NOT COVET."8 But sin, taking opportunity through the commandment, produced in me coveting of every kind; for apart from the Law sin is dead.9 I was once alive apart from the Law; but when the commandment came, sin became alive and I died;10 and this commandment, which was to result in life, proved to result in death for me;11 for sin, taking an opportunity through the commandment, deceived me and through it killed me.12 So then, the Law is holy, and the commandment is holy and righteous and good.

13 Therefore did that which is good become a cause of death for me? May it never be! Rather it was sin, in order that it might be shown to be sin by effecting my death through that which is good, so that through the commandment sin would become utterly sinful.

The Conflict of Two Natures

14 For we know that the Law is spiritual, but I am of flesh, sold into bondage to sin.15 For what I am doing, I do not understand; for I am not practicing what I would like to do, but I am doing the very thing I hate.16 But if I do the very thing I do not want to do, I agree with the Law, confessing that the Law is good.17 So now, no longer am I the one doing it, but sin which dwells in me.18 For I know that nothing good dwells in me, that is, in my flesh; for the willing is present in me, but the doing of the good is not.19 For the good that I want, I do not do, but I practice the very evil that I do not want.20 But if I am doing the very thing I do not want, I am no longer the one doing it, but sin which dwells in me.

21 I find then the principle that evil is present in me, the one who wants to do good.22 For I joyfully concur with the law of God in the inner man,23 but I see a different law in the members of my body, waging war against the law of my mind and making me a prisoner of the law of sin which is in my members.24 Wretched man that I am! Who will set me free from the body of this death?25 Thanks be to God through Jesus Christ our Lord! So then, on the one hand I myself with my mind am serving the law of God, but on the other, with my flesh the law of sin.